
Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.
AgroPortal.ua цікавився у експертів з інвестицій та найбільших гравців агроринку, в які напрями сьогодні вони найбільше вкладають кошти.
Великі агрокомпанії зазвичай активно реінвестують прибутки в модернізацію наявного обладнання та придбання нового. Йдеться про оновлення парку сільськогосподарської техніки, обладнання для зберігання, модернізацію ферм.
За словами лідера галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства Deloitte Ukraine Ярослава Серпутька, часто також спрямовують кошти на зменшення боргового навантаження з метою покращення структури «борг – капітал» і скорочення майбутніх відсоткових витрат.
Серед основних напрямів диверсифікації у компанії Deloitte Ukraine виокремлюють:
- інвестиції в альтернативну енергетику для зменшення залежності від централізованих систем;
- інвестиції в переробку для формування додаткової вартості та зменшення впливу коливань цін на сировинні товари (commodities);
- інвестиції у закордонні активи (наприклад, найбільшим аграрним M&A в 2024 році стало придбання MHP групи UVESA в Іспанії);
- інвестиції у внутрішню трансформацію та оптимізацію бізнес-процесів (наприклад, ІТ-рішення для управління бізнесом).
Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки»
Аграрії обирають інструменти з мінімальним ризиком і передбачуваною віддачею. Традиційно безпечними вважаються вкладення в реальні активи. Передусім у землю, яка слугує захистом заощаджень від інфляції. Надійними також є інвестиції у розвиток власного господарства — інфраструктуру, техніку тощо.
Ярослав Серпутько, лідер галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства Deloitte Ukraine
Також результати дослідження Deloitte Ukraine, проведеного за підтримки ЄБРР, щодо можливостей і викликів інвестування в агрохарчову переробку свідчать про те, що цей напрям має значний невикористаний потенціал: глибина внутрішньої переробки може бути подвоєна або потроєна порівняно з країнами з розвиненим агроекспортом. За певних умов це може забезпечити зростання ВВП орієнтовно на 4%.
Сергій Савчук, директор з розвитку та інвестицій ГК VITAGRO
Ми вважаємо, що треба вкладати гроші у те, що буде створювати тут, в Україні, додану вартість, дозволить відійти від сировинної економіки, створюватиме робочі місця або зменшуватиме залежність від імпорту чи принесе в країну валютну виручку. Наприклад, ми бачимо перспективу в українській переробній галузі. Нові підприємства — це і податки, і заробітна плата, і продукція на продаж.
Сергій Назаров, директор елеваторного комплексу «Елеватор Агро» агрогрупи «Агрейн»
Інвестиції у сучасні технології, енергоефективність і автоматизацію є ключовим напрямом розвитку ГК «Агрейн». Ці проєкти спрямовані на підвищення операційної ефективності, зниження виробничих витрат і мінімізацію впливу зовнішніх факторів, таких як енергетична нестабільність і кліматичні зміни.
Рафаель Гороян, власник ГК «Прометей»
Через неадекватне ставлення держави до бізнесу я перевів короткострокові інвестиції у довгострокові. Зараз у короткострокових інвестиціях намагаємося лише зберегти те, що вже створено. Про довгострокові не йдеться — умови роботи просто жахливі, діалогу з владою немає.
Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки»
Ці цифрові активи надзвичайно волатильні, а спрогнозувати їхній курс практично неможливо. Такі інструменти не гарантують збереження капіталу і майже не використовуються консервативним агробізнесом. В умовах війни та економічної нестабільності агросектор тяжіє до максимальної фінансової безпеки, навіть ціною зниження потенційної прибутковості. Нині найбільш затребуваним підходом є мінімізація ризиків за помірної рентабельності.
Олег Заплетнюк, генеральний директор «ТАС Агро»
Якщо ситуація на ринку буде сприятливою, в якомусь із напрямів буде рентабельність — ми обов’язково зайдемо в цю нішу з інвестиційним проєктом. На сьогодні ми точно не будемо інвестувати у переробку олійних. Адже існує профіцит переробних потужностей. Значно простіше продати сировину, ніж інвестувати немалі кошти у будівництво олійноекстракційного заводу. Схожа ситуація із біоетанолом. Перепоною для інвестування у даний напрям є висока вартість будівництва біогазових заводів, відсутність стабільного ринку збуту енергії та непередбачувана державна політика в даній сфері.