Туринська плащаниця — одна з найзагадковіших реліквій християнського світу. Вперше письмово згадана у XIV столітті, вона й досі викликає палкі дискусії між віруючими та скептиками. На полотні видно зображення чоловіка з довгим волоссям і бородою — саме таким упродовж століть традиційно зображують Ісуса Христа.
Особливо виразним образ стає на фотонегативі, що лише підсилило переконання багатьох у його надприродному походженні. Проте головне питання полягає не в тому, чи бачимо ми там обличчя, а в тому — як саме воно з’явилося.
Прихильники автентичності плащаниці вважають, що це саме те полотно, у яке було загорнуте тіло Ісуса після розп’яття, а зображення виникло внаслідок божественного втручання. Однак сумніви щодо цієї версії лунали ще століттями тому.
Зокрема, реформатор Жан Кальвін у XVI столітті звертав увагу на те, що жоден із євангелістів не згадував про дивовижний відбиток тіла на поховальному полотні. Він також наголошував на невідповідності юдейським поховальним традиціям, згідно з якими тіло та голову мали обгортати окремими тканинами. Для Кальвіна це було достатньою підставою вважати реліквію пізнішою вигадкою.
Сучасні технології дозволили підійти до проблеми з іншого боку. Бразильський дослідник і 3D-дизайнер Сісеро Мораес використав відкриті програмні інструменти для перевірки гіпотези, висунутої ще у 1980-х роках: зображення на плащаниці може бути не «відбитком» тіла, а художньою роботою, створеною за допомогою барельєфа. Мораес змоделював у цифровому середовищі фігуру чоловіка приблизно 33 років і порівняв, як виглядало б полотно, якби його наклали на повноцінну тривимірну скульптуру, та як — на низькорельєфне зображення.
Результати моделювання показали: якщо тканина контактує з об’ємним тілом, відбиток після розгортання неминуче буде спотвореним і «розтягнутим». Це подібно до того, якби обгорнути пофарбовану кулю тканиною — після розгортання зображення втратить природні пропорції. Натомість барельєф дає набагато «плоскіший» і реалістичніший результат, ближчий до того, що ми бачимо на плащаниці. Хоча це не ставить остаточної крапки в суперечці, цифровий аналіз додає вагомих аргументів на користь земного, а не надприродного походження зображення.
Деталі знахідок Мораеса були опубліковані у статті для Archaeometry, включаючи подяки за все програмне забезпечення, яке використовував Мораес. У статті робиться висновок, що зображення на Туринській плащаниці майже напевно є витвором середньовічного мистецтва, а не автентичним відбитком вмираючої людини.