В українських судах фіксують різке збільшення кількості справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Надавачі послуг перейшли до активного використання судової системи для повернення коштів, оскільки механізми "замороження" боргів втратили чинність.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на опитаних правознавців.
Голова комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу Тетяна Даниленко пояснила сплеск судової активності відновленням перебігу позовної давності. Тепер цей інструмент застосовується у звичайному режимі.
"В Україні немає законодавчо врегульованого поняття "списання боргу" за несплату житлово-комунальних послуг, однак в разі наявності тих чи інших підстав можна зменшити або частково оскаржити розмір заборгованості", – зазначила адвокат.
Важливим нововведенням стала норма, яка діє з 1 січня 2026 року. Вона зобов'язує комунальників самостійно та автоматично перераховувати плату за послуги, якщо вони не надавалися, надавалися не повністю або були неналежної якості. Споживачам більше не потрібно писати заяви для цього.
Проте ситуація з боржниками залишається складною. Звільнення від примусового стягнення діє виключно для територій активних бойових дій. Мешканці зон "потенційної загрози" під цю пільгу не підпадають.
Юристи наголошують: навіть відсутність вдома не звільняє від усіх платежів. Громадяни, які перебувають за кордоном, можуть зменшити нарахування за споживання (воду, газ), подавши заяву, але зобов'язані платити за опалення та утримання будинку.
Окрему увагу слід звернути на строки давності. Зазвичай це три роки. Але постачальники часто намагаються стягнути борги за значно більший період.
"Суд може застосувати строк позовної давності до таких боргів лише у випадку, якщо споживач захищатиме свої права та надасть суду заяву про застосування строку позовної давності внаслідок її спливу", – попередила Даниленко.
Ситуацію ускладнює позиція Верховного Суду. Як пояснив юрист Олександр Груздєв, відсутність паперового договору не рятує від відповідальності.
"Велика Палата Верховного Суду чітко зазначила: відсутність паперового договору не звільняє власника житла від обов'язку платити, якщо він фактично користувався послугами. Суд розцінює це як "фактичні договірні відносини", – підкреслив юрист.
Більше того, крім основного боргу, суди активно стягують інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення. Часто це відбувається у форматі судового наказу – без виклику сторін і судових засідань, що стає для боржника неприємним сюрпризом.
Наразі діє заборона на відключення послуг під час воєнного стану, але сам борг нікуди не зникає. Експерти прогнозують, що механізм погашення накопиченої заборгованості буде остаточно сформовано судовою практикою вже після війни.
Також нагадаємо, як законно не платити за комуналку під час війни та про що не можна забувати.