Українська держава має змінити підходи до мобілізації та управління ресурсами, щоб не програти Росії у війні на виснаження.
Про необхідність перетворення армії на ефективну структуру та подолання корупції в ТЦК розповів офіцер ЗСУ Андрій Дмитренко у розмові з політологом Юрієм Романенком.
Коментуючи дискусійне питання економічного бронювання, Андрій Дмитренко закликав суспільство до прагматичного підходу. Він наголосив, що технологічна війна потребує колосальних фінансових ресурсів.
"Армія — це дуже дорога штука… Питання не в тому, що хтось "відкуповується", а в тому, щоб правила були однаковими для всіх і прозорими. Якщо людина платить високі податки, на які можна утримувати трьох-чотирьох бійців, то, можливо, вона ефективніша на своєму місці в тилу. Але це має бути чесно, а не через хабар воєнкому", — зазначив офіцер.
Однією з головних проблем мобілізації Дмитренко назвав "дику неефективність" поточної системи, де фах людини часто не враховується, а рішення ВЛК стають предметом торгівлі.
"Цифровізація — це єдиний вихід. Потрібно максимально прибрати людський фактор… Зараз же ми маємо ситуацію, коли айтішника можуть відправити в штурмовики, а людину зі спиною, що не тримається, визнають придатною", — пояснив військовий.
Він підкреслив, що держава має стати "сервісом" навіть у питаннях призову: "Людина має йти в армію не як у в'язницю, а як на складну, небезпечну, але почесну роботу з чіткими гарантіями".
Дмитренко впевнений, що простої заміни людей у кабінетах Міноборони чи Генштабу недостатньо, оскільки стара бюрократична система "перетравлює" бойових офіцерів.
"Нам треба міняти не тільки людей, а й самі алгоритми роботи. Армія має стати корпорацією, де головний показник — результат, а не кількість заповнених журналів", — наголосив він.
Відповідаючи на запитання про прогнози на найближчі місяці, офіцер застеріг від ілюзій щодо швидкого завершення війни, нагадавши, що ворог готує нові резерви. На його думку, справжня перемога полягає у внутрішній трансформації країни.
"Перемога — це не тільки прапор над звільненим містом, це збереження нашої ідентичності та створення держави, в якій захочеться жити після війни. Якщо ми побудуємо таку державу зараз, то ми вже перемогли, незалежно від лінії фронту", — підсумував Андрій Дмитренко.