Економіка Енергокриза України спричинила найглибший спад економіки з першого року війни, — Reuters
Економіка України входить у найскладніший період з початку повномасштабного вторгнення через масовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі. Дефіцит електроенергії змушує підприємства скорочувати виробництво, знижує податкові надходження та погіршує прогнози зростання.
Українська економіка переживає найважчий етап із перших місяців повномасштабної війни після того, як атаки з боку РФ пошкодили енергосистему країни, повідомляє агентство новин Reuters.
Керівники восьми крупних українських компаній заявили, що промисловість країни, від сталеливарних заводів до шахтарів, виробників цементу та продуктів харчування, змушена скорочувати виробництво та покривати зростаючі витрати, оскільки їй важко змінити графіки роботи та врятувати обладнання від аварійних зупинок. Багато малих підприємств намагалися втриматися на плаву протягом цієї найхолоднішої зими війни, також борючись із негативним впливом тривалих відключень електроенергії на споживчий попит.
Відео дня
Сергій Пилипенко, генеральний директор групи "Ковальська", найбільшого в Україні виробника бетону та будівельних матеріалів, заявив, що придбані дизельні генератори не можуть забезпечити всю продуктивність великих заводів:
"Вже понад два місяці ми працюємо в умовах аварійного відключення електроенергії без будь-якого передбачуваного графіка. У певні періоди відсутність стабільного електропостачання може знизити обсяги виробництва до 50%", — зазначив Пилипенко.
Олександр Мироненко, головний операційний директор "Метінвесту", заявив, що тривалі перебої з електроенергією ускладнили відновлення виробництва після російських ударів. Компанія є основним джерелом виробництва сталі для військових потреб.
"Пошкодження генеруючих потужностей, а також транспортної інфраструктури, що впливає не лише на виробників сталі, а й на всіх виробників в Україні: вони змушені зменшувати обсяги", – наголосив Мироненко.
Енергетичні удари РФ: економіка України на межі
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив 12 лютого, що, незважаючи на підвищення температури, піковий попит становив 16,4 гігавата, що все ще значно перевищує 12,3 гігавата, які Україна могла виробляти, і що вона імпортує майже 2 гігавати в години пік. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що енергетична криза коштувала державному бюджету близько 12 мільярдів гривень митних та податкових надходжень лише у січні.
Стрибок рівня боргу України майже до 100% валового внутрішнього продукту, попри дві реструктуризації, збентежив деяких інвесторів. Минулого тижня, коли мирні переговори в Женеві зайшли в глухий кут, ціна українських облігацій знизилася.
Минулого тижня Угорщина та Словаччина погрожували припинити експорт електроенергії до України, якщо Київ не відновить постачання російської нафти трубопроводом "Дружба". Київ звинуватив у пошкодженні трубопроводу російський удар і не назвав жодних термінів ремонту. За даними консалтингової компанії ExPro у Києві, цього місяця на Угорщину та Словаччину припадало 68% імпортованої Україною електроенергії.
Отже, українському бізнесу доводиться боротися зі зниженням виробництва, зростанням витрат, порушенням ланцюгів поставок та збільшенням термінів доставки. Все це впливає на конкурентоспроможність і призведе до зростання інфляції, яка вже становить близько 7%. Енергетична криза спонукала центральний банк України знизити прогноз економічного зростання цього року до 1,8% з 2%.
Нагадаємо, що міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв про відсутність планів підвищувати тарифи на електроенергію після завершення опалювального сезону. За його словами, ціни для населення не повинні зростати. Про це він повідомив під час засідання парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Раніше ми також інформували, що в Україні зафіксовано різке зростання вартості електроенергії для бізнесу. Це підвищує витрати виробників і створює ризик подорожчання товарів. Із 9 лютого ціна для промислових споживачів без урахування податків уперше сягнула 15 грн за кВт/год. Це на 85% більше за попередній граничний показник, який діяв до середини січня. За оцінками експертів, це найбільше вдарить по галузях із високою енергоємністю виробництва.