Пентагон пригрозив одній із провідних ШІ-компаній Америки фактичним знищенням бізнесу – за відмову зняти останні два обмеження на використання технологій військовими. Anthropic готова допомагати армії США у всьому, включаючи наступальні кібератаки, але провела червону лінію: ніякого масового стеження за американцями і ніякого бойового застосування автономної зброї – технологія поки що занадто незріла. У відповідь міністр оборони Піт Хегсет висунув ультиматум із дедлайном 27 лютого і погрозою застосувати закони воєнного часу. Один з аргументів Пентагону – Росія вже використовує летальну автономну зброю зі ШІ на полі бою в Україні, і Америка не може дозволити собі відставати через етичні застереження підрядника.
Метт Манде: З поверненням на AI Policy Podcast. Я – Метт Манде, і сьогодні ми з Грегом Алленом обговорюємо головні новини зі світу політики ШІ: конфлікт Anthropic (американська ШІ-компанія, розробник чат-бота Claude) з Пентагоном, економічні наслідки розвитку ШІ та заяви високопоставленого чиновника про те, що DeepSeek (китайський ШІ-стартап) контрабандою ввіз ШІ-чіпи для навчання своєї останньої моделі. Грег, ми давно не робили подібних оглядів новин, тож радий повернутися до цього формату.
Грег Аллен: Давно час, радий, що ми це робимо.
Ультиматум міністра оборони
Метт Манде: Отже, почнемо з першої теми. За останні кілька місяців Пентагон висловлював, м'яко кажучи, глибоке невдоволення відмовою Anthropic зняти захисні обмеження моделей і пом'якшити вимоги політики користування. І це невдоволення досягло точки кипіння. Прямо перед нашим записом військовий міністр Піт Хегсет дав генеральному директору Anthropic Даріо Амодеї термін до 27 лютого, щоб виконати його вимоги. В іншому випадку він погрозив надати Anthropic статус "ризику для ланцюжка поставок" або застосувати Закон про оборонне виробництво (Defense Production Act). Ми поговоримо про те, що це означає і чому це безпрецедентний крок. Але спочатку – як саме Пентагон зараз використовує моделі Anthropic і на чому стоять переговори?
Грег Аллен: Для початку: у Anthropic є контракт з Міністерством оборони на суму близько 200 мільйонів доларів, який проходить через Управління цифрових технологій та штучного інтелекту (Chief Digital and Artificial Intelligence Office, CDAO). Це наступник організації, в якій я працював – я був директором зі стратегії та політики в Об'єднаному центрі ШІ (Joint AI Center). Цей центр увійшов до складу CDAO, коли його створили в березні 2023 року.
Anthropic співпрацює з Міноборони, а також працює з Palantir (американська компанія, що спеціалізується на аналізі великих даних для спецслужб і військових) – ключовим постачальником і для Пентагону, і для розвідувального співтовариства за багатьма напрямками.
Чим саме вони займаються? Перше, що потрібно зазначити: значна частина їхньої роботи засекречена і ведеться в закритих мережах. Коли Міноборони працює на комп'ютерах, воно використовує кілька мереж: NIPR, SIPR і JWICS, плюс інші закриті контури. NIPR – це несекретна мережа, SIPR – секретна, а JWICS – мережа для інформації з грифом "цілком таємно / особливої важливості" (TS/SCI). І що примітно – Anthropic залишається єдиним постачальником ШІ-моделей, що працює в секретних мережах. Так ідуть справи вже певний час. Інші компанії – Google, xAI (компанія Ілона Маска), OpenAI – теж постачають ШІ Міноборони, але поки тільки в несекретних мережах. А це серйозно обмежує їхню користь, особливо для завдань, пов'язаних з особливо важливою діяльністю Пентагону – безпосередньо бойовими операціями, розвідкою і рекогносцировкою.
Метт Манде: Тут я хочу вставити ремарку: здається, сьогодні вранці або вчора ввечері xAI підписала угоду, яку ми обговоримо пізніше, і тепер вони теж отримають доступ до секретних мереж. Вірно?
Грег Аллен: Вірно. Але це поки тільки угода, що дає право на підключення. Реальність така, що Anthropic вже давно працює в цих мережах, і бойові підрозділи вже використовують їхні технології, глибоко інтегрувавши Claude (чат-бот Anthropic) у свою технічну інфраструктуру. Наприклад, Wall Street Journal повідомляв, що рейд, який призвів до захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро, був забезпечений саме ШІ-можливостями Anthropic. Вважаю, йшлося про кібероперативні можливості, тому що одна із сильних сторін Anthropic – кібербезпека, причому і оборонна, і наступальна.
Claude займає унікальне становище: прямо зараз, у цю секунду, він забезпечує Міноборони передовими можливостями великих мовних моделей, і ніхто інший цього не робить на такому рівні. Звісно, існують й інші ШІ-технології – те, що Palantir надає через Project Maven (програма Пентагону з впровадження ШІ у військову розвідку), або розпізнавання мови для розвідувального співтовариства. Але Anthropic незамінний у своїх можливостях для програмування та в інших завданнях, що використовують мовні моделі.
Чому не можна просто взяти й замінити
Метт Манде: І представники Пентагону відкрито визнавали, наскільки важливі ці можливості. Вірно?
Грег Аллен: Так. Принаймні, згідно з матеріалами Axios – і тут я повинен віддати належне їхнім журналістам, вони блискуче висвітлюють цю історію. Вони цитують анонімного високопоставленого чиновника адміністрації: конкуруючі моделі "просто відстають" у спеціалізованих урядових додатках, що робить різку заміну вкрай проблематичною.
І тема вартості переходу – це дуже важливий момент не тільки для Пентагону, а й для всієї ШІ-індустрії. Ми бачимо, що для звичайних користувачів чат-ботів вартість переходу невелика: можна місяць користуватися ChatGPT, потім спробувати Claude і переключитися. Але коли ви будуєте додатки, що працюють через API (програмний інтерфейс для автоматичного підключення до моделі), використовуєте ШІ-агентів (автономні програми, здатні самостійно виконувати ланцюжки завдань), масштабуєте інфраструктуру – ви вкладаєтеся в інтеграцію, яку дуже складно відтворити з нуля. Саме тому Пентагон так розчарований Anthropic: відмова від їхніх технологій обійдеться по-справжньому дорого.
Суперечка про умови обслуговування
Метт Манде: Розкажи детальніше, на якому етапі зараз переговори. Anthropic вимагає від Міноборони дотримання своєї політики використання, і це призвело до багатомісячних переговорів.
Грег Аллен: Щоразу, коли ви користуєтеся онлайн-софтом, ви звикли натискати кнопку "Я згоден" і приймати умови обслуговування. Це комерційна ліцензія для звичайного користувача. У Anthropic є корпоративний аналог, і конкретно для державних замовників умови куди більш гнучкі – уряду дозволено набагато більше, ніж звичайним користувачам.
Наприклад, якщо ви запитаєте комерційну версію Claude про біологічну зброю, він, найімовірніше, відмовиться обговорювати цю тему. А ось у Міноборони є маса законних причин ставити такі запитання – захист від біозброї є однією з ключових функцій відомства.
Але умови використання все одно існують. Anthropic – компанія, що робить ставку на безпеку та етику, прагне використовувати ШІ на благо людства і демократій. Ці умови були частиною першого контракту з Міноборони, підписаного в липні 2025 року. За інформацією від учасників переговорів, ці умови буквально жодного разу не ставали проблемою – принаймні, відколи Anthropic пом'якшила їх, дозволивши використання для наступальних кібероперацій.
А тепер Міністерство оборони (або Міністерство війни – Department of War, як воно себе тепер називає; юридично назва Department of Defense теж зберігається в законах про бюджет, але буду використовувати обидва варіанти), переглядаючи контракт у рамках своєї ШІ-стратегії, заявляє: ми не хочемо працювати з компаніями, у яких складні умови обслуговування. Ми хочемо тільки одне: щоб ви погодилися, що ми можемо використовувати ваші можливості "в будь-яких законних цілях".
Метт Манде: Ось це ключове формулювання.
Грег Аллен: Саме так. Міністерство оборони каже, що йому потрібна гнучкість. І я поділяю цей аргумент. Ось що за цим стоїть: існують спірні військові можливості та спірні варіанти застосування сили. Міноборони не хоче, щоб дискусія про ці варіанти велася з підрядниками, з компаніями-постачальниками. Місце для такої дискусії – Конгрес, виконавча влада, суспільна сфера.
Крайній приклад: під час В'єтнамської війни використання напалму, виробленого хімічними компаніями, було вкрай спірним. Багато хто вважав його застосування неетичним і контрпродуктивним. Міноборони вважає, що дискутувати про це мають право Конгрес, Білий дім – але не виробники напалму. Не їхня роль вирішувати, коли і як його можна застосовувати.
Тепер до того, що залишилося на столі переговорів. Anthropic відступила практично по всіх пунктах. Вони стоять на двох останніх позиціях: забороні масового стеження за власними громадянами та забороні на бойове застосування автономної зброї.
Важливий нюанс: Anthropic не забороняє використовувати свої технології для розробки автономної летальної зброї. Вони дозволяють це. Але кажуть: технологія недостатньо зріла, щоб приймати рішення про бойове розгортання таких систем. Їхня позиція – не "ніколи", а "не зараз: технологія занадто незріла".
Це досить скромний набір вимог. А Міноборони каже: ні, ми взагалі не збираємося обговорювати це. Ми хочемо від постачальників одного: коли ми говоримо "стрибай", ви питаєте "як високо?". Не згодні з нашими рішеннями – пишіть своєму конгресмену. Але не вносьте це в умови обслуговування.
І в контексті автономної зброї: наша колега в CSIS (Центр стратегічних і міжнародних досліджень, Вашингтон) Катерина Бондар готує доповідь, в якій вказує, що Росія, судячи з усього, вже застосовує летальну автономну зброю з елементами ШІ у війні в Україні прямо зараз. Уявіть, як Міноборони може сказати: "Ви, якась компанія, будете вказувати нам, Міністерству оборони, що ми не можемо мати можливості, які Росія вже використовує на полі бою? Ми самі вирішимо, чи відповідати діям Росії. Може, будемо, може, ні – але це наш вибір, не ваш".
Anthropic відповідає: ви підписали наші перші умови, тоді проблем не було. Ми стали набагато м'якшими, серйозно пом'якшили вимоги. Це останні два пункти розбіжностей. Ми не хочемо поступатися. Не тисніть.
Ультиматум і три варіанти розплати
Метт Манде: Ти чудово виклав обидві позиції. І з цими позиціями сторони увійшли в зустріч, яка відбулася за кілька годин до нашого запису. За наявними даними, розмова була дуже напруженою. Що з цього вийшло?
Грег Аллен: Згідно з доступними матеріалами, військовий міністр Піт Хегсет пред'явив генеральному директору Anthropic Даріо Амодеї ультиматум: у вас є час до 27 лютого. Потім ми або розірвемо контракт, або надамо вам статус "ризику для ланцюжка поставок" (supply chain risk), або застосуємо Закон про оборонне виробництво (Defense Production Act), який, можливо, дасть нам юридичні підстави змусити вас надати можливості на наших умовах.
Перший варіант – розірвання контракту – це сумний, але розумний результат. Як я сказав, позиція Міноборони мені близька: це їхнє рішення, а не компаній.
Але два інших варіанти – це шокуюча ескалація і величезна помилка.
Коли я працював у Міноборони, я пам'ятаю дебати, які йшли ще до мого приходу. Влітку 2018 року Google голосно і скандально вийшов із Project Maven – флагманської військової ШІ-програми Пентагону. Google опублікував етичні принципи ШІ, заявивши, що не братиме участі в розробці озброєнь. Це був болючий удар по ШІ-ініціативах Міноборони і катастрофа для репутації Google. Американська армія історично має рейтинг схвалення близько 80%, у той час як рейтинг президента регулярно падає нижче 40%. Америка любить свою армію. І коли компанія відмовляється її підтримувати, це викликає серйозне невдоволення.
Коли я прийшов у Міноборони, один із вищих керівників Об'єднаного комітету начальників штабів – здається, генерал Данфорд – фактично звинуватив Google у тому, що компанія відмовляє Міноборони, одночасно пропонуючи допомогу Китаю. Для PR-відділу Google це був жахливий день.
Але ось у чому річ: тоді Google відмовлявся брати участь у відносно нешкідливій програмі. Ранні етапи Project Maven полягали в підрахунку автомобілів на супутникових знімках. Ніяких бойових роботів зі ШІ.
А тепер ситуація прямо протилежна: провідна світова ШІ-компанія з ентузіазмом працює з Міноборони. Вони самі подали заявку на контракт. Їхні технології, за даними Wall Street Journal, використовувалися для наступальних кібератак проти іноземної держави, які призвели до захоплення її президента. Вони найглибше інтегровані в бойові завдання. І сигнал, який Пентагон надішле, якщо зашкодить Anthropic, буде таким: будь-який ШІ-стартап, якщо ти хоча б подумаєш про роботу з нами, ми схопимо тебе за сорочку і затягнемо у воду з головою.
Метт Манде: Не найкращий сигнал для індустрії. Поясни аудиторії детальніше, що означає статус "ризику для ланцюжка поставок" і застосування Закону про оборонне виробництво.
Грег Аллен: Ті, хто не знайомий із цими термінами, можуть подумати, що "ризик для ланцюжка поставок" – це щось на кшталт "ненадійний постачальник, який може відмовити". Це не так. У даному юридичному контексті це ядерний варіант.
Статус "ризику для ланцюжка поставок" – це те, що застосовується, коли ваші власники – російські або китайські, і є підозри, що ваша компанія – прикриття для іноземних спецслужб. Це означає не тільки заборону на роботу Міноборони з вами – це заборона Міноборони працювати з будь-якою компанією, яка працює з вами.
Anthropic – це компанія, яку ми в Міноборони благали прийти і допомогти. Талант у сфері ШІ на планеті все ще в дефіциті. Мати талановиті компанії, що бажають працювати на вашу національну безпеку, – величезна перевага. І ось ви кажете цим людям: ми не тільки не хочемо з вами працювати – ми не хочемо, щоб хто-небудь із вами працював.
Контракт з Міноборони на 200 мільйонів доларів – це пристойні гроші, але не критичні. Думаю, виручка Anthropic цього року обчислюється однозначними мільярдами і подвоюється щороку. Вони проживуть без цих 200 мільйонів.
Чого Anthropic не переживе – це якщо кожній компанії в американській економіці, що працює з Міноборони, раптом заборонять співпрацювати з ними. Ось це буде руйнівно.
І не тільки я так думаю. Хочу процитувати Діна Болла, який обіймав посаду старшого радника в Управлінні науково-технічної політики Білого дому в другій адміністрації Трампа. Він брав участь у розробці Американського плану дій у галузі ШІ. Республіканець, який працював при Трампі – не відірваний від життя ліберал. Ось що він написав в X: "Це рішення виглядає вельми ескалаційним, з безліччю непередбачених наслідків і потенційним серйозним збитком інтересам США в довгостроковій перспективі. Сподіваюся, сторони зможуть домовитися. Якщо ні – нехай розійдуться мирно. Не потрібно перетворювати це на священну війну. Адміністрація вважає ШІ визначальною технологічною конкуренцією нашого часу. Не бачу, як знищення одного з найбільш передових ШІ-стартапів Америки допоможе Америці виграти цю конкуренцію. Якщо угода неможлива – розірвіть контракт і використовуйте конкурентний ШІ-ринок Америки, щоб віддати бізнес одному з багатьох запеклих конкурентів Anthropic".
Сказано точно. Anthropic та інші передові ШІ-лабораторії – величезна перевага США. Брати одну з перлин своєї технологічної індустрії і підпалювати її через таку суперечку, причому як перший же варіант, – колосальна помилка. Сподіваюся, вони її не зроблять.
Метт Манде: Є кілька цитат від Axios, які, мені здається, пояснюють те, що відбувається. Думаю, в діях адміністрації є елемент мстивості. Високопоставлений чиновник сказав Axios: "Розплутати все це буде до біса боляче, і ми зробимо так, щоб вони заплатили за те, що змусили нас на це". Це серйозно. Очевидно, що мотивація – не тільки раціональна політика, а й у якомусь сенсі помста.
Грег Аллен: Сподіваюся, що вони орієнтуються не на це. Але, як ти сказав, така інтерпретація цілком обґрунтована.
Третій варіант на столі – Закон про оборонне виробництво. Це закон, що існує вже багато десятиліть. Його початкова мета: в умовах дефіциту і кризи національної безпеки держава повинна мати можливість сказати приватному бізнесу: ми знаємо, що ви могли б заробляти на лімузинах, але країні зараз потрібні танки. Цей закон застосовувався під час пандемії COVID для примусу компаній виробляти апарати ШВЛ.
Якщо застосувати його до Anthropic – задумайтеся про когнітивний дисонанс. З одного боку, Anthropic – "ризик для ланцюжка поставок", тобто рівнозначна китайській компанії, якій не можна довіряти питання нацбезпеки. З іншого – Anthropic настільки цінний для нацбезпеки, що його потрібно змусити працювати. То що ж – не можна з ними працювати чи потрібно їх примусити?
Я поділяю позицію Міноборони про необхідність гнучкості. Але ви підписали контракт у липні 2025 року. Anthropic не божевільні, вважаючи, що така компанія має право на подібні умови. Ваша ж адміністрація – друга адміністрація Трампа – схвалила аналогічні умови менше року тому. Перейти від "ми приймаємо широкі умови" до "будь-які умови – і ми прирівняємо вас до російської або китайської компанії" – це кричуща надмірна реакція. Як сказав Дін Болл, з безліччю непередбачених наслідків і довгостроковим збитком відносинам Пентагону з Кремнієвою долиною, які ми відновлювали дуже довго.
Коли у 2018 році трапився скандал з Google і Project Maven, я опублікував статтю в науковому журналі Nature, критикуючи Google за вихід із проєкту і закликаючи компанію працювати з армією. Я на боці військових. Але варіанти, які озвучує міністр оборони, – сподіваюся, він не натисне на цей курок. Упевнений, що відомство зрештою про це пошкодує.
Палмер Лакі та його позиція
Метт Манде: Хочу зачитати ще одну цитату – від генерального директора Anduril (оборонна технологічна компанія) Палмера Лакі. Він написав у X: "Справа не в покаранні компаній за розбіжність політичних поглядів. Це раціональна реакція на постачальника, який намагається контролювати уряд через умови обслуговування продуктів, на яких цей уряд працює".
Грег Аллен: Я неодноразово хвалив Палмера Лакі за те, що він одним із перших почав залучати венчурний капітал і технології Кремнієвої долини в Міноборони, коли це ще не було модним. Як приватний інвестор він вклав значні кошти у створення чогось корисного для національної безпеки. Поважаю.
Мені близький і його аргумент про те, що правильне місце для такої дискусії – Конгрес, виконавча влада, громадська думка, а не умови обслуговування. Але я не підтримую присвоєння Anthropic статусу "ризику для ланцюжка постачання" і не підтримую застосування Закону про оборонне виробництво. Це завдасть занадто багато непотрібної шкоди відносинам військових із технологічною індустрією.
Моя порада цій адміністрації: повільніше.
Метт Манде: Цілком згоден. Перейдемо до іншої теми, яка не сповільнюється, а навпаки, набирає обертів, – економічні наслідки розвитку ШІ.
KPMG і ціна аудиту в епоху ШІ
Метт Манде: Хочу обговорити кілька нещодавніх історій, які вказують на економічні потрясіння від ШІ. Почнемо з досить іронічної новини. 6 лютого Financial Times повідомила, що KPMG – одна з "великої четвірки" аудиторських фірм – натиснула на власного аудитора, вимагаючи знизити розцінки, тому що ШІ повинен робити роботу дешевшою. Розкажи, що сталося і як це пов'язано з ширшою картиною.
Грег Аллен: Ця історія дуже показова. Один із тих моментів, коли бачиш виворіт і розумієш, як учасники ринку насправді оцінюють виставу, яку розігрують для решти світу.
KPMG – одна з найбільших аудиторських компаній світу. Крім того, що вони аудіюють інших, їх самих теж перевіряє незалежний аудитор. І ось що цікаво: KPMG спостерігала ШІ-революцію як її бенефіціар. Вони прийшли до свого аудитора – Grant Thornton UK – на переговори про ціну і заявили, що ШІ впливає на вартість аудиту.
Цитата з Financial Times: KPMG вимагала від Grant Thornton передати клієнту економію від впровадження ШІ та погрожувала змінити аудитора, якщо ті не погодяться на значне зниження вартості. У підсумку KPMG International заплатила за аудит 2025 року 357 тисяч доларів замість 416 тисяч у 2024-му.
Велика аудиторська фірма прямим текстом заявляє: ціна аудиту повинна знижуватися, тому що ШІ зробив роботу продуктивнішою та ефективнішою, і цю економію потрібно передавати клієнтам, а не залишати як додатковий прибуток.
Я майже впевнений, що кожен клієнт аудиторських послуг KPMG надіслав листа після цієї статті: "Хочемо обговорити наші розцінки на 2026 рік. Судячи з вашого власного внутрішнього аналізу, ви вважаєте, що ціна аудиту повинна знижуватися завдяки ШІ. Розкажіть, як ви знизите наші витрати".
Чудова цитата від Дерека Томпсона, журналіста The Atlantic: "Це виглядає як випадкове оголошення всьому світу, що бізнес-модель компанії під загрозою".
Метт Манде: Саме так. А ця новина з'явилася після іншої історії: Anthropic випустила кілька нових інструментів, що автоматизують завдання в юридичній, торговій, маркетинговій та інших сферах, що спровокувало розпродаж акцій софтверних і сервісних компаній на 830 мільярдів доларів. Один інвестор назвав це "моментом усвідомлення руйнівної сили ШІ". Потім Anthropic випустила ще один продукт, і впали акції компаній кібербезпеки. Це паніка інвесторів чи реальний сигнал про прийдешнє руйнування?
Чому ринок реагує на майбутнє вже зараз
Грег Аллен: Варто пам'ятати, що акції відображають очікування майбутнього. Навіть зміна ймовірності різних сценаріїв може обґрунтовано рухати ціну акцій.
Простий приклад: ми граємо в гру з підкиданням монети, і при "орлі" ви виграєте 50 тисяч доларів, а при "решці" – 10 тисяч. А тепер ми змінюємо правила: кидаємо кубик, і 50 тисяч ви отримуєте тільки при п'ятірці або шістці. Шанс на великий виграш все ще є, але він став нижчим. Питання: скільки ви заплатите за право брати участь у цій грі?
Приблизно це зараз відбувається на ринку. Знищення софтверної індустрії за допомогою ШІ – не гарантований результат. Але він став куди більш імовірним. Складно подивитися на поточну картину і сказати: ні, цього точно не станеться.
І тут я хочу провести аналогію, яка може здатися дивною, але вона корисна. Софтверні індустрії в США і Китаї влаштовані дуже по-різному. У США домінує модель "софт як послуга" (SaaS): Salesforce – для управління клієнтами, Asana – для командної роботи, Westlaw (найбільша юридична інформаційна система в США) – для юридичних досліджень. Безліч компаній надають спеціалізований софт для конкретних галузей, і надають його не одній юрфірмі, а практично всім.
В Китаї SaaS-модель поширена набагато менше. Причина: у США десятиліттями був гострий дефіцит програмістів, вони отримували величезні зарплати – тому мало сенс об'єднувати ресурси і пропонувати одне рішення безлічі клієнтів. Жертвуєш кастомізацією заради масштабу. У Китаї дефіциту програмістів немає, зарплати значно нижчі – компанії просто наймають власних розробників і створюють індивідуальні рішення.
Ключова відмінність – дефіцит програмістів. А що, якщо ШІ-агенти в найближчому майбутньому так підвищать продуктивність розробників, що американська софтверна екосистема стане схожа на китайську – де додати програміста в команду коштує дешево і просто? Тоді можна будувати висококастомізовані рішення, які працюють саме так, як потрібно вашій компанії, а не мучитися з компромісами універсального SaaS-продукту.
Claude Code (інструмент Anthropic для автоматизації програмування) і Claude Cowork (інструмент для автоматизації робочих завдань на робочому столі) обнулили очікування індустрії про те, що можливо зі ШІ-агентами просто зараз і що буде можливо через 12-24 місяці. Це не гарантія софтверного апокаліпсису, але серед усіх можливих сценаріїв майбутнього ймовірність апокаліпсису істотно зросла. Саме це, на мій погляд, стоїть за масовим розпродажем.
Метт Манде: Дуже важливий момент. Друзі мені кажуть: ШІ поки не може робити всі ці речі, так навіщо продавати акції? Але йому і не потрібно вміти все це – достатньо, щоб це стало більш імовірним.
Грег Аллен: Для майже будь-яких акцій на фондовому ринку велика частина вартості компанії – це гроші, які вона заробить більш ніж через п'ять років, приведені до сьогоднішньої вартості (так звана модель дисконтованих грошових потоків). Майбутнє реально впливає на сьогодення, коли йдеться про ціни акцій.
Голлівуд перед обличчям ШІ
Метт Манде: Остання історія – про індустрію розваг. Багато наших слухачів, напевно, бачили ШІ-згенероване відео, де Том Круз і Бред Пітт б'ються. Досить кумедне відео, обов'язково подивіться, якщо ще не бачили.
Грег Аллен: Чудова штука.
Метт Манде: Що кажуть кінематографісти про майбутнє своєї індустрії? Тому що якби я був режисером і побачив це відео в стрічці – день був би зіпсований.
Грег Аллен: У золоту еру Голлівуду – в 1990-х і 2000-х – зірки в розквіті кар'єри, на зразок Бредлі Купера або Тома Круза, регулярно отримували по 20 мільйонів доларів за фільм. За цим стояв рідкісний і цінний набір навичок (плюс бренд і репутація). Але навіть для людей, що займаються звуком, операторською роботою, декораціями – це були добре оплачувані робочі місця, тому що їхні вміння були рідкісними і цінними.
Подивіться, що ШІ генерує для кіно – це поки що не голлівудський рівень. Але якщо згадати перші відео від дифузійних моделей (тип ШІ для генерації зображень і відео) три роки тому і порівняти із сьогоднішніми мультимодальними моделями, інтегрованими з мовними, – прогрес колосальний. І виникає питання: де ми будемо через рік? Через два?
Компанії роблять ставку на цю технологію. Наприклад, Amazon, у якого зараз одна з найбільших кіно- і телестудій. За даними Reuters, в Amazon MGM Studios ветеран індустрії розваг Альберт Ченг очолює команду, що розробляє нові ШІ-інструменти для зниження витрат і оптимізації творчого процесу. Якщо ви керівник великої студії і припускаєте, що технологія може знизити вартість виробництва в два, десять, п'ятдесят разів – ви не можете дозволити собі її ігнорувати, тому що конкуренти не будуть.
Сценаристи, режисери, актори, знімальні групи – всі турбуються про втрату роботи. Але продакшн-компанії зобов'язані використовувати те, що працює й економічно виправдано.
Одні з найцікавіших коментарів належать Ретту Різу – сценаристу і продюсеру фільмів про Дедпула. "Дедпул і Росомаха" був, здається, фільмом номер один у рік виходу.
Метт Манде: Так, і це якраз бойовик, який безпосередньо перегукується з тим кліпом Круза і Пітта.
Грег Аллен: Саме так. Ця людина – великий гравець у великому кіно, яке приносить величезні гроші. І ось що він написав у X: "Не хочу цього говорити, але для нас, найімовірніше, все скінчено". Це була його реакція на той 15-секундний кліп.
І ось ще один його пост: "Дуже скоро одна людина зможе сісти за комп'ютер і створити фільм, який не відрізняється від голлівудського. Так, якщо ця людина бездарна – вийде нісенітниця. Але якщо вона володіє талантом і смаком Крістофера Нолана – а така людина неминуче з'явиться – результат буде приголомшливим".
І ще: "Підозрюю – можу помилятися, – що багато сценаристів уже активно використовують ШІ в роботі, а багато продюсерів і керівників студій активно використовують його для аналізу сценаріїв. Виходить комічна ситуація: всі сидять і дивляться, як ШІ критикує те, що ШІ щойно написав".
До речі, у документальному фільмі про створення п'ятого сезону "Дивних див" у якийсь момент показують монітор сценариста – і якщо придивитися, серед відкритих вкладок повно ChatGPT. Навіть на головному шоу Netflix ШІ вже бере участь у творчому процесі. Поки що здебільшого на етапі написання та генерації ідей, але куди це рухається – цілком очевидно.
Остання цитата від Ретта Різа – вона ключова: "Хочу уточнити: я абсолютно не в захваті від вторгнення ШІ у творчі сфери. Навпаки, я нажаханий. Стільки людей, яких я люблю, втрачають улюблені кар'єри. Я сам під загрозою. Коли я написав 'все скінчено', я не хотів здатися легковажним. Мене вразило відео 'Пітт проти Круза', тому що воно виглядає професійно. Саме тому мені страшно. Мій песимістичний прогноз: Голлівуд ось-ось буде революціонізований і розгромлений одночасно. Якщо ви щиро вважаєте відео 'Пітт проти Круза' невражаючою нісенітницею – вам нема про що турбуватися. Але мене трясе".
Метт Манде: Потужна цитата. Мене теж трясло від того відео.
Щоб пов'язати це з історією KPMG: питання в тому, чи зробить ШІ людей неймовірно продуктивними – чи зробить їх непотрібними, тому що все складне стане простим. Для споживачів результат буде чудовим: набагато більше фільмів, на набагато більше тем, зі значно вищою якістю. Але для виробників бізнес-моделі повинні будуть змінитися. Коли можна виправдати бюджет "Аватара" в 300 мільйонів? Мені складно зрозуміти, як ці бізнес-моделі виживуть. Можливо, індустрія збережеться, але в іншому вигляді – невеликі команди, що створюють якісний контент у партнерстві зі ШІ. Але момент руйнування для Голлівуду, схоже, неминучий.
Грег Аллен: Безумовно. Як і для аудиторів.
Метт Манде: І для юристів, і для багатьох інших професій.
DeepSeek, контрабанда чіпів і крадіжка інтелектуальної власності
Грег Аллен: Історії цікаві, і ми продовжимо стежити за економічними наслідками ШІ. Але я хочу перейти до останньої теми – експортний контроль. 23 лютого високопоставлений чиновник адміністрації Трампа заявив журналістам Reuters, що прийдешня модель DeepSeek, яка має вийти найближчими тижнями, була навчена на чіпах Nvidia Blackwell (найпотужніші на сьогодні ШІ-прискорювачі). Як наші постійні слухачі знають, експорт цих чіпів до Китаю був і залишається незаконним. Але перш ніж обговорювати наслідки контрабанди – розкажи, що саме стверджує чиновник.
Метт Манде: Це анонімне джерело Reuters, позначене як "високопоставлений чиновник адміністрації Трампа". Він заявляє: "Ми не відправляємо Blackwell до Китаю – принаймні, легально не відправляємо". Тобто йдеться про контрабанду. Теоретично це може бути й історія про віддалений доступ через хмару, але з контексту статті випливає, що чіпи фізично знаходяться на території Китаю. Це порушення експортного контролю.
За даними Reuters, "США вважають, що DeepSeek видалить технічні індикатори, які можуть видати використання американських ШІ-чіпів". Чиновник додав, що чіпи Blackwell, ймовірно, сконцентровані в дата-центрі DeepSeek у Внутрішній Монголії (автономний район Китаю).
Друга частина історії – дистиляція. Reuters цитує: "Модель, навчена за їх допомогою, ймовірно, спиралася на дистиляцію моделей провідних американських ШІ-компаній, включно з Anthropic, Google, OpenAI і xAI – що перегукується зі звинуваченнями з боку OpenAI та Anthropic".
Нагадаю, що таке дистиляція. Для навчання моделі вперше використовуються колосальні обсяги даних – фактично більша частина інтернету. Результат навчання – це модель. Потім можна провести серію діалогів із цією моделлю, і ці діалоги стають новим набором даних для навчання. Цей набір даних – навіть за мільйонів діалогів – буде набагато меншим, ніж весь інтернет. У підсумку виходить модель із більшою частиною можливостей оригіналу, але за незрівнянно менших обчислювальних витрат на створення і використання.
Усі компанії займаються дистиляцією власних моделей для створення легших і дешевших версій. Але Anthropic та інші стверджують, що DeepSeek домагається високих результатів саме тому, що їде в "аеродинамічній тіні" досліджень OpenAI, Anthropic і Google.
23 лютого Anthropic опублікувала заяву: "Ми виявили кампанії промислового масштабу з боку трьох ШІ-лабораторій – DeepSeek, Moonshot і MiniMax (всі три – китайські ШІ-компанії) – з незаконного вилучення можливостей Claude для поліпшення власних моделей. Ці лабораторії згенерували понад 16 мільйонів запитів до Claude через приблизно 24 тисячі шахрайських акаунтів, порушуючи наші умови обслуговування та регіональні обмеження доступу".
Умови обслуговування забороняють дистиляцію без дозволу, а регіональні обмеження означають, що доступ із Китаю в принципі заблокований – тобто вони використовували VPN (сервіси для маскування місцезнаходження) або інші обхідні методи.
Наслідки: чіпи, дистиляція та експортний контроль
Грег Аллен: Які основні наслідки, якщо звинувачення і в контрабанді, і в дистиляції підтвердяться?
Метт Манде: По-перше, це показує, що Китай, як і раніше, потребує американських передових чіпів. Саїф Хан, колишній директор з технологій і нацбезпеки в Раді національної безпеки при Байдені (зараз – в Інституті прогресу, аналітичному центрі у Вашингтоні), сказав Reuters: "Залежність китайських ШІ-компаній від контрабандних Blackwell підкреслює величезний дефіцит чіпів власного виробництва і те, чому схвалення поставок чіпів H200 (менш потужних, ніж Blackwell, але таких, що теж підпадають під обмеження) стало б для них рятувальним колом".
По-друге, як зазначив Кріс Макгвайр, який теж був гостем нашого подкасту: китайські компанії готові нахабно порушувати американський експортний контроль. То з якої дива ми повинні довіряти їм дотримання обмежень – наприклад, заборони на передачу можливостей китайській армії?
Кріс Макгвайр написав у X: "Коли DeepSeek випустить нову модель і заявить, що навчив її з нуля на 2000 чіпах H800 (ШІ-прискорювачі попереднього покоління), – сподіваюся, світ зрозуміє, що це брехня. Факт у тому, що DeepSeek майже повністю залежить від заборонених американських технологій та інтелектуальної власності. Вони навчають моделі за допомогою незаконно ввезених чіпів і краденої ІВ. Ці дії повинні мати наслідки".
І Anthropic зробила важливе зауваження у своїй заяві: "Без розуміння масштабів цих атак швидкий прогрес китайських лабораторій помилково сприймається як доказ неефективності експортного контролю. У реальності ці досягнення значною мірою спираються на можливості, вилучені з американських моделей, а масштабна дистиляція вимагає доступу до потужних чіпів. Атаки через дистиляцію, таким чином, підтверджують обґрунтованість експортного контролю: обмеження доступу до чіпів обмежує і пряме навчання моделей, і масштаб незаконної дистиляції".
Це важливий аргумент. Так, в ідеалі хотілося б і заборонити Китаю створювати власні моделі, і запобігти дистиляції. Але Anthropic вказує, що ефективний експортний контроль чіпів корисний навіть за існування дистиляції, тому що дистиляція хоч і набагато дешевша за навчання, але все ж вимагає серйозних обчислювальних ресурсів.
Фармацевтика чи винищувач F-35?
Грег Аллен: Хочу додати дещо, про що я писав у своїй доповіді про DeepSeek, опублікованій у березні 2025 року. Ми обговорюємо справедливість чи несправедливість дистиляції та крадіжки американської ІВ. Давайте будемо чесними: вони з радістю крадуть американську ІВ. Питання не в справедливості, а в тому, чи працює це, чи буде продовжувати працювати і які стратегічні наслідки.
Потрібно запитати себе: ШІ-індустрія більше схожа на виробництво винищувачів чи на фармацевтику?
З винищувачами так: Китай буквально вкрав креслення F-35 понад десять років тому – і досі не може створити літак такого ж рівня. Тому що секрет не тільки в кресленнях, а й в організаційних неявних знаннях людей, які будують F-35. Вкрав креслення – не означає вкрав усе.
З ліками інакше: без патентного захисту ніхто не став би інвестувати у фармацевтику, тому що, дізнавшись формулу молекули, можна скопіювати препарат за мільйонну частку вартості розробки. Секрет неможливо утримати, коли продукт потрапляє до рук мільйонів споживачів. Бізнес-модель фармацевтики тримається на добросовісності та патентному праві.
Як говорила адміністрація Трампа, ШІ – це як космічна гонка. А в космічній гонці Совєти не поважали нашу інтелектуальну власність – і ми б теж не стали, якби в нас була можливість. Американська політика – не використовувати шпигунство для комерційної вигоди, але для військово значущих секторів? Ще й як використовуємо.
Китай продовжуватиме спроби дистиляції. Кріс Макгвайр закликає до примусових заходів відплати, Anthropic – до посилення експортного контролю. Але я, на жаль, налаштований песимістично: ні те, ні інше повністю не зупинить це.
Питання в тому, чи можна зробити дистиляцію такою, що не працює. За розмовами з людьми з лабораторій, поточний стан технології дає змогу поставити бар'єри, що здорожують дистиляцію в 10 разів. Але якщо це підйом із 2 мільйонів до 20 мільйонів – при тому що американські ШІ-компанії витрачають сотні мільярдів на навчання моделей та інфраструктуру – дистиляція залишається неймовірно привабливою.
Це повертає до того, що ми обговорювали в минулому випуску про промову Майкла Краціоса (директор Управління науково-технічної політики Білого дому) в Нью-Делі, де він фактично говорив: Америка хоче експортувати чіпи, ми хочемо допомогти вам створити суверенний ШІ. Одна з можливих інтерпретацій: адміністрація вважає бізнес-модель закритих ШІ-моделей недостатньо життєздатною порівняно з відкритим кодом – особливо якщо цей відкритий код просто краде американську ІВ через дистиляцію.
Уявіть, що китайські компанії радісно крадуть американські фармацевтичні рецепти. Бізнес-модель американських фармкомпаній якийсь час працювала б, але коли Китай почне пропонувати кожній країні на Землі американські препарати за мізерну частку ціни – багато хто погодиться. Це дуже небезпечний момент для американської фарміндурії в такому сценарії. І, можливо, саме в цьому сценарії перебуває ШІ-індустрія.
Я підтримую посилення експортного контролю. Підтримую вивчення каральних заходів проти Китаю. Безумовно підтримую дослідження з підвищення стійкості моделей до дистиляції. Але компаніям і країнам потрібно також думати про оптимальну стратегічну позицію на випадок, якщо дистиляція продовжить працювати, – тому що це як мінімум імовірний сценарій майбутнього.
Метт Манде: Цікаво. Радий, що ми поговорили про експортний контроль і дистиляцію – ми не торкалися цієї теми, здається, більше місяця, що для нас незвично. Але дякую, що приєднався, незважаючи на моторошний джетлаг після поїздки в Індію. І спасибі аудиторії, що слухаєте нас.
Грег Аллен: Дякую, Метт.