Антарктида здається безмовною і незмінною — нескінченні льодові простори, крижаний вітер і майже повна відсутність людської присутності. Проте саме цей континент є одним із головних «регуляторів» клімату Землі. Його білі поверхні відбивають значну частину сонячної енергії назад у космос, допомагаючи планеті не перегріватися. Величезні льодові щити й хмарність над ними відіграють у цьому процесі ключову роль.
І водночас — ми досі не до кінця розуміємо, як саме формуються антарктичні хмари та що впливає на їхню поведінку.
Чому хмари над Антарктидою такі важливі?
Хмара виникає тоді, коли водяна пара конденсується на крихітних частинках у повітрі. Ці частинки називають аерозолями. Вони можуть складатися з морської солі, пилу, сажі або інших речовин. Саме вони стають «ядрами» для утворення крапель води чи кристалів льоду.
На відміну від більшості регіонів планети, повітря над Антарктидою містить дуже мало аерозолів. І це робить систему надзвичайно чутливою: навіть невелика зміна їхньої кількості або хімічного складу може суттєво вплинути на формування хмар. А хмари, своєю чергою, визначають, скільки сонячного тепла буде відбито, а скільки — залишиться в атмосфері.
Тож дрібні частинки в повітрі можуть мати глобальні наслідки.
Унікальна авіаційна місія SANAT
Щоб краще зрозуміти ці процеси, міжнародна команда дослідників провела рідкісну глибоку авіаційну експедицію над внутрішніми районами континенту. Кампанію SANAT (Spatial distribution of ANtarctic Aerosol and Trace gases) очолила доктор Зсофія Юрані з Alfred Wegener Institute у співпраці з науковцями з Leibniz Institute for Tropospheric Research та Max Planck Institute for Chemistry.
Польоти виконувалися на дослідницькому літаку Polar 6 із базуванням на станції Neumayer Station III. У січні та лютому було здійснено десять наукових рейсів — аж до 80-ї паралелі південної широти.
Важливо, що подібні вимірювання востаннє проводилися понад 20 років тому — і тоді вони охоплювали лише прибережні райони. Цього разу вчені вперше дослідили аерозолі глибоко над Антарктичним плато.
«T-Bird» — птах на тросі
Однією з технічних новинок місії став зонд під назвою «T-Bird». Його буксирували за літаком на 60-метровому тросі. Працюючи незалежно від самого літака, він дозволяв отримувати точніші дані про склад і концентрацію частинок у повітрі.
У поєднанні з бортовими приладами Polar 6 та наземними спостереженнями на станції Neumayer III система дала змогу:
- виміряти концентрацію аерозолів,
- простежити їхнє перенесення на різних висотах,
- визначити хімічний склад,
- зафіксувати температуру, тиск і вміст водяної пари.
Неочікуване відкриття
Попередній аналіз зібраних даних приніс несподіваний результат: у глибині континенту зафіксовано вищу концентрацію аерозолів, ніж очікувалося. Крім того, їхній хімічний склад виявився цікавим і нетиповим.
Це означає, що навіть над віддаленим крижаним плато відбуваються процеси, які раніше недооцінювали. Частинки можуть переноситися на великі відстані з океану, шельфових льодовиків або навіть з інших континентів. Також не виключено утворення нових частинок безпосередньо в антарктичній атмосфері.
Чому це має значення для всіх нас?
Антарктида — не ізольований світ. Вона є частиною глобальної кліматичної системи, яка одночасно реагує на зміни клімату і впливає на них. Точніше розуміння взаємодії аерозолів і хмар дозволить:
- покращити кліматичні моделі,
- уточнити прогнози погоди,
- точніше оцінити майбутні зміни клімату.
Навіть мікроскопічні частинки можуть змінити баланс енергії всієї планети. А отже, дослідження SANAT — це не просто експедиція у віддалений регіон. Це крок до глибшого розуміння того, як працює клімат Землі — і як він може змінитися в майбутньому. Антарктида продовжує зберігати свої таємниці. Але завдяки сучасним технологіям і сміливим польотам над крижаною пустелею ми поступово наближаємося до їх розгадки.