Перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук розповів, що буде з гривнею після закінчення війни і чи загрожує українським банкам нова криза.
Як передає "Хвиля", про це він повідомив в інтерв'ю Економічній правді.
Незважаючи на масштабні удари по енергетиці та найважчу зиму в новітній історії України, Національний банк не фіксує критичного погіршення економічної активності. За останніми доступними даними – за четвертий квартал 2025 року – ВВП зріс на 3% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. За підсумками всього минулого року зростання склало 1,8%, що збіглося із січневими прогнозами НБУ.
Ніколайчук підкреслив: жодних свідчень того, що в січні 2026 року ситуація в економіці була суттєво гіршою, ніж рік тому, у регулятора немає. Опитування бізнесу, які НБУ проводить щомісяця та щокварталу, фіксують збереження позитивних очікувань – як щодо ділової активності, так і щодо залучення інвестицій на горизонті наступних 12 місяців.
Банківська система, за словами заступника голови НБУ, також не подає тривожних сигналів. Жодної скарги на те, що банки під час блекаутів припиняли роботу, зафіксовано не було. Навіть у районах із тривалою відсутністю електроенергії установи системи PowerBanking продовжували обслуговувати клієнтів у штатному режимі.
Сезонний відтік та уповільнення припливу коштів: паніки немає
Значний відтік коштів бізнесу з банків наприкінці 2025 року Ніколайчук пояснив сезонними факторами – виплатою преміальних зарплат та податкових платежів. За його словами, вже на початку 2026 року жодних негативних тенденцій регулятор не спостерігає.
Уповільнення припливу коштів населення в банки перший заступник голови НБУ пов'язав насамперед із додатковими витратами громадян на забезпечення енергетичної автономності в умовах складної зими – купівлею генераторів, павербанків та інших рішень. Версію про зростання тінізації економіки як головну причину він відкинув, проте обмовився, що робити висновки на основі даних за один-два місяці некоректно.
Зростання обсягу готівки в обігу регулятор пояснив прагненням населення формувати "запаси" на випадок тривалих блекаутів, а не відходом у тіньовий обіг.
Тінь економіки: менше, ніж думали
Відповідаючи на запитання про обсяг тіньової економіки, Ніколайчук послався на спільне дослідження НБУ, Міністерства економіки та Ernst & Young, проведене у 2019 році. Згідно з його результатами, тіньовий сектор становив близько 24% ВВП – цифра нижча, ніж багато хто очікував, хоча й вища, ніж у сусідніх країнах.
До офіційних даних Міністерства економіки за цим показником заступник голови НБУ ставиться "з високим рівнем скептицизму". Власного постійного моніторингу тіні НБУ не веде.
Кредитування: зростання є, субсидії скорочуються
Кредитний портфель фізичних осіб у 2025 році зріс на 34% – дещо повільніше, ніж у 2024-му (39%), проте регулятор не вважає це тривожним сигналом. З поправкою на інфляцію реальне зростання перевищило 20%. Уповільнення зумовлене насамперед ефектом високої статистичної бази.
Важливе структурне зрушення: державні програми поступово втрачають домінуючу роль у кредитуванні бізнесу. Якщо у 2022 році понад половину всіх кредитів підприємствам видавали через держпрограми, то зараз їхня частка скоротилася приблизно до третини. У 2025 році чистий портфель гривневих кредитів бізнесу за програмою "5-7-9%" зріс лише на 12%, тоді як за її межами – майже на 50%.
Заборгованість держави перед банками за програмою "5-7-9%" на момент інтерв'ю становила близько 8 млрд гривень. Ніколайчук визнав, що випадки затримки виплат із Національної установи розвитку (колишнього Фонду розвитку підприємництва) справді траплялися, і назвав ризик недостатнього фінансування програм актуальнішим, ніж ризик їх повного скасування.
Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами в грудні становила 8,1% на первинному ринку та 8,7% – на вторинному. Саме різницю між цими ставками та пільговими 3% або 7% у рамках програми "єОселя" держава компенсує з бюджету.
Енергетика та кредитування відновлення
Завдяки банківському кредитуванню в Україні було профінансовано будівництво 1,4 гігавата нових енергетичних потужностей. Ніколайчук назвав цей результат "досить потужним", особливо на тлі початкового скептицизму щодо президентських планів із нарощування генерації.
Головним стримуючим фактором для подальшого кредитування в цій сфері залишається якість позичальників – багато потенційних клієнтів не можуть надати банкам необхідний пакет документів, зокрема через непрозору структуру власності.
monobank: нові правила вже на підході
Один із найбільш резонансних сюжетів інтерв'ю – доля регулювання критично важливих третіх сторін у банківській системі. Вимога МВФ, зафіксована в меморандумі з Україною, передбачає поширення на такі компанії тих самих стандартів, які НБУ висуває до самих банків – зокрема, щодо репутації кінцевих власників.
Стосовно monobank йдеться про ТОВ "Фінтех бенд" – IT-компанію, яка фактично забезпечує роботу популярного мобільного банку.
Ніколайчук підтвердив: проєкт відповідної постанови вже готовий і найближчим часом буде винесений на розгляд правління НБУ, після чого надійде на публічне обговорення. Деталі він розкривати відмовився, пославшись на те, що не хоче "випереджати події".
На запитання про наслідки для банку, чия критична третя сторона не відповідатиме новим вимогам, заступник голови НБУ відповів: "Додаткова увага з боку Національного банку". При цьому він відкинув версію про те, що вимога МВФ писалася спеціально під monobank, заявивши, що регулятора цікавить стійкість усієї системи – включаючи банки, що працюють із провайдерами інтернету та мобільного зв'язку.
Державні банки та приватизація
Державні банки контролюють 52% активів банківської системи України. Ніколайчук повідомив, що інтерес до приватизації "пілотних" банків – Укргазбанку та "Сенсу" – вже має "предметний" характер, проте коментувати конкретні кроки поки що передчасно. За його словами, м'яч перебуває на боці уряду та Міністерства фінансів: процес пришвидшиться після призначення радників із приватизації.
ОВДП: концентрація є, загрози немає
Банкам належать державні облігації (ОВДП) майже на 1 трлн гривень – близько чверті всіх банківських активів. Ніколайчук визнав, що регулятор приділяє цьому значну увагу, проте підстав для занепокоєння поки що не бачить.
Близько чверті цього портфеля становлять папери, якими докапіталізувалися державні банки (насамперед Приватбанк), ще половина – облігації, викуплені держбанками з початку війни для підтримки бюджету.
На 2026 рік Мінфін не планує нарощувати внутрішні запозичення через ОВДП, роблячи ставку на зовнішнє фінансування. У базовому сценарії обсяг ОВДП на балансах банків суттєво не зміниться, а їхня частка в структурі активів поступово знижуватиметься в міру зростання кредитного портфеля.
Підвищений податок для банків: ухилення не помічено
Незважаючи на заперечення НБУ, Верховна Рада втретє запровадила для банків на 2026 рік ставку податку на прибуток у розмірі 50%. Ніколайчук заявив, що на "радарах" регулятора немає дій, які можна було б кваліфікувати як спробу мінімізувати податкову базу.
Тим не менш він пообіцяв уважніше вивчити ситуацію з резервами: у грудні 2025 року банки сукупно розформували резервів на 5 млрд гривень, хоча протягом року переважно їх формували. На загальний фінансовий результат банківського сектору сильніше вплинуло списання портфеля непрацюючих кредитів Приватбанком, через що податкові витрати цієї установи зросли вдвічі.
Курс гривні після війни: у космос не полетить
Відповідаючи на запитання про долю курсу в разі завершення активної фази війни, Ніколайчук був категоричний: підстав для різкого обвалу гривні немає.
Ключові аргументи регулятора:
- Міжнародні валютні резерви України на початку 2026 року досягли майже 60 млрд доларів – удвічі більше, ніж на момент початку повномасштабного вторгнення. Це забезпечує близько 120% від композитної метрики адекватності резервів за методологією МВФ, що відповідає рекомендованому діапазону 100-150%.
- Україна має підтверджені 90 млрд євро за Ukraine Support Loan, які будуть отримані незалежно від розвитку ситуації на фронті. Додатково Єврокомісія планує передбачити 100 млрд євро для України в рамках семирічного бюджету ЄС на 2028-2034 роки.
- Паралельно зі зниженням військових витрат скоротяться і потреби в імпорті озброєнь та обладнання, що зменшить тиск на валютний ринок.
Ніколайчук також окреслив виклики мирного переходу: реінтеграція ветеранів у цивільне життя, переорієнтація економіки з військових на цивільні рейки та необхідність збереження значних оборонних витрат з урахуванням російської загрози.
Чому НБУ накопичує резерви, а не витрачає їх на підтримку гривні
Відповідаючи на закономірне запитання про те, навіщо нарощувати резерви, якщо курс все одно слабшає, Ніколайчук пояснив: накопичення буфера зумовлене не очікуванням проблем, а необхідністю враховувати ймовірність реалізації негативних сценаріїв, за яких знадобиться значна витрата резервів.
Крім того, за його словами, у НБУ є ризики вищі за середньостатистичні за міжнародними мірками. Поточна динаміка курсу не є загрозою для цінової та фінансової стабільності: при поступовому ослабленні гривні інфляція знизилася з піку в майже 16% (травень 2025-го) до 7,4% у січні 2026-го. Різке зміцнення гривні за рахунок активного витрачання резервів могло б прискорити дезінфляцію, але вдарило б по економічному зростанню та кредитуванню.
За прогнозом НБУ, до кінця 2026 року резерви зростуть до 65 млрд доларів, до кінця 2027-го – майже до 73 млрд.
Долар або євро: зміна курсоутворюючої валюти не за горами, але й не завтра
Питання про зміну основної курсоутворюючої валюти з долара на євро в НБУ вивчають вже кілька років. Ніколайчук констатував: позиція поки незмінна – "низького старту" немає, але робота триває.
У структурі імпорту частка євро і долара практично зрівнялася – розрахунки в євро досягли 50%. В експорті співвідношення інше: дві третини розрахунків, як і раніше, у доларах, оскільки Україна експортує переважно сировинні товари, що торгуються на світових ринках в американській валюті.
Передумови для зміни курсоутворюючої валюти існують: частка євро в структурі державного боргу вже перевищує частку долара. Однак у роздрібному сегменті – кредити, депозити, готівковий обіг – долар, як і раніше, суттєво домінує над євро.
Додатковим стимулом для прискорення цього процесу міг би стати триваючий тренд на ослаблення долара: у 2025 році він втратив близько 10% щодо кошика основних світових валют. Дві третини валютних резервів України номіновані в доларах, і НБУ відстежує цей ризик, хоча кардинально змінювати структуру резервів поки що не планує.
"Бульбашка ШІ": нової світової кризи не буде
Розмову про ризики глобальної "бульбашки" в секторі штучного інтелекту Ніколайчук сприйняв спокійно. На його думку, навіть якщо фондовий ринок США переживе суттєву корекцію, це не стане кризою масштабу 2008 року. Світова економіка за останні півтора десятиліття стала значно менш вразливою до американських фінансових шоків – зокрема завдяки інституційним реформам центральних банків по всьому світу.
Нинішня ситуація більше нагадує кризу "доткомів" початку 2000-х, ніж іпотечний колапс, – а отже, глобальні наслідки будуть непорівнянно меншими. Паніки з втечею капіталів у долар як "тиху гавань", яка спостерігалася у 2008-му, регулятор не очікує.
Криптовалюти: ринок потрібен, але з червоними лініями
НБУ виступає за створення в Україні прозорого та цивілізованого ринку віртуальних активів. Регулятор взяв активну участь у розробці законопроєкту про віртуальні активи і розглядає цей ринок як перспективний.
Однак Ніколайчук окреслив дві жорсткі "червоні лінії": криптовалюти не можуть бути платіжним засобом, а ризики для фінансової стабільності мають залишатися керованими.
Використання крипти Росією та Іраном для розрахунків в обхід санкцій заступник голови НБУ охарактеризував як вимушений захід для країн, "відторгнутих глобальною фінансовою системою", а не як ознаку життєздатності моделі.
Регулювання ринку віртуальних активів, за позицією НБУ, має бути розділене між двома регуляторами: Національний банк візьме під нагляд стейблкоїни та фінансові установи, що проводять операції з криптовалютою, а НКЦПФР – решту сегмента.
Євро як нацвалюта: підтримую, але це дуже довгий шлях
Введення євро як національної валюти Ніколайчук підтримує принципово – оскільки це є умовою повноцінного членства в ЄС. Однак він застеріг від ілюзій: готовність до переходу на євро вимагає набагато більшого, ніж просто отримання членства в Євросоюзі.
Багато країн Центральної та Східної Європи, які давно вступили до ЄС, не поспішають відмовлятися від власних валют – саме тому, що цінують можливість самостійної монетарної політики. Болгарія, яка перейшла на євро останньою, мала жорстку прив'язку курсу до євро ще до вступу і фактично не використовувала переваг незалежної монетарної політики.
Україна ж цими перевагами користується. "Для України це буде дуже і дуже довгий шлях", – підсумував перший заступник голови НБУ.
Інтеграція з ЄС: на 78%, головна прогалина – сек'юритизація
Рівень еквівалентності українського банківського регулювання європейським стандартам становить 78%. Однією з ключових прогалин є відсутність механізму сек'юритизації – інструменту, при якому пул активів (як правило, іпотечних кредитів) служить забезпеченням під облігації, що випускаються. Саме зловживання цим інструментом стало однією з причин світової кризи 2007-2008 років, проте відтоді його регулювання суттєво змінилося.
НБУ вже отримав від Національної комісії з цінних паперів відповідний законопроєкт і готує власну нормативну базу. Мета – запустити новий сегмент ринку без додаткових ризиків для фінансової стабільності.
Нової хвилі банкрутств банків унаслідок євроінтеграційного процесу Ніколайчук не очікує. На його думку, український банківський сектор довів свою конкурентоспроможність та інноваційність, успішно пройшовши через численні кризові випробування.
Раніше експерт розкрив приховану загрозу для курсу після війни.