Президент США Дональд Трамп дав найчіткіший сигнал про можливе завершення американської військової операції проти Ірану. Однак аналітики закликають не поспішати з висновками: глава Білого дому добре відомий тим, що регулярно суперечить власним заявам і використовує подібні висловлювання як інструмент тиску та політичного блефу.
Як пише Sky News, на галявині біля Білого дому Трамп заявив журналістам: "Я думаю, ми перемогли. Ми знищили їхній флот, їхні військово-повітряні сили, їхню протиповітряну оборону – все. Ми діємо абсолютно вільно".
Слідом за цим він додав, що не хоче жодного припинення вогню, оскільки "не домовляються про перемир'я, коли буквально знищують противника".
Однак вже через годину, перебуваючи на борту Air Force One, Трамп опублікував у своїй мережі Truth Social пост, який став найбільш чітким сигналом про бажання завершити конфлікт. Він написав, що США "наближаються до виконання своїх цілей" і розглядають можливість "згортання масштабної військової операції на Близькому Сході". Спостерігачі звертають увагу на разючий контраст між двома заявами, зробленими з різницею в одну годину: у першій – войовничий тон переможця, у другій – явні нотки втоми і бажання вийти з конфлікту.
Серед досягнень операції Трамп перерахував: повне знищення іранського ракетного потенціалу і пускових установок, розгром оборонно-промислової бази країни, ліквідацію флоту та авіації разом із засобами протиповітряної оборони, "недопущення" Ірану до ядерної зброї, а також захист союзників у регіоні – Ізраїлю, Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ, Бахрейну і Кувейту.
Проте низка цих тверджень викликає серйозні питання в експертів. Зокрема, заява про те, що Іран тепер "далекий від ядерних можливостей", виглядає явним перебільшенням: збагачений уран, близький до збройового рівня, як і раніше, знаходиться на іранській території. Ядерна програма країни, можливо, і відкинута на кілька років тому – але аж ніяк не знищена. Режим також залишається при владі – більш озлобленим, більш ображеним і значно більше налаштованим на помсту, ніж раніше.
Окрему і вкрай серйозну загрозу становить можливість асиметричної відповіді. Іран протягом десятиліть вибудовував розгалужену мережу підтримки терористичних угруповань і "сплячих" агентурних осередків по всьому світу – і ця інфраструктура нікуди не зникла. Розвідувальні служби західних країн чудово розуміють, що саме тут приховується найбільша довгострокова небезпека: не в регулярній армії, яку можна знищити бомбардуваннями, а в тисячах законсервованих агентів, готових діяти за сигналом із Тегерана.
Особливу увагу привернула його заява щодо Ормузької протоки – одного з ключових нафтових коридорів планети, через який проходить близько 20% світових поставок нафти. Трамп фактично відмовився від відповідальності США за безпеку протоки, заявивши, що інші країни, які її використовують, самі повинні її охороняти.
"США не зобов'язані цього робити", – написав він, додавши, що готовий допомогти "якщо попросять". При цьому президент запевнив, що врегулювати ситуацію буде "нескладно" – хоча жоден інший гравець на міжнародній арені подібного оптимізму не поділяє. По суті, Вашингтон говорить партнерам: "Ми зруйнували глобальний енергетичний ринок – ваша черга його лагодити".
Чого чекати далі – поки залишається відкритим питанням. Показово, що одночасно з миролюбними заявами в регіон вже направляються тисячі додаткових американських військових. Це або стандартна страховка на випадок непередбаченого розвитку подій, або непрямий натяк на те, що жодного реального "виходу" найближчим часом не буде. Трамп непередбачуваний – і будь-яка його заява може бути переглянута вже наступного дня. Саме тому аналітики радять сприймати його слова про перемогу не як фінальний акорд, а як черговий хід у багаторівневій дипломатичній грі, правила якої знає тільки він сам.
Раніше повідомлялося, що Росія запропонувала США угоду щодо України та Ірану.