Впровадження інституту державних пенсій та кардинальне зміщення фокусу суспільства з робочого часу на індустрію розваг завдали нищівного удару по традиційній родині, спровокувавши тотальну атомізацію людей.
Про це повідомив філософ Володимир Нікітін в ефірі політолога Юрія Романенка під час бесіди за участю польського аналітика Пьотра Кульпи.
Сучасне суспільство переживає безпрецедентну кризу міжособистісних відносин: рівень емпатії падає, а відчуття самотності стає глобальною епідемією. Аналізуючи причини цього явища, Пьотр Кульпа висунув сміливу тезу про те, що головний удар по зв'язку між батьками та дітьми завдала саме держава, запровадивши систему пенсійного забезпечення. "Держава сказала, що забезпечує старість. Таким чином, людям стало байдуже, будуть у них діти чи не будуть, як вони будуть виховані… тому що отримали ілюзію забезпечення від чиновника", – пояснив експерт. З руйнуванням сім'ї зникла природна потреба в релігії та спільноті, а людина перетворилася на ізольований атом, чий статус визначається лише корпорацією, банком та робочим місцем. Героєм нашого часу став глобальний кочівник, якого з батьківщиною не пов'язує ні мова, ні віра.
Володимир Нікітін погодився з цією невтішною діагностикою і додав ще один вкрай важливий фактор, який часто залишається непоміченим соціологами. З розвитком технологій відбулася тектонічна зміна в розподілі життєвого ресурсу людини. "Увага з робочого часу перемістилася на вільний. У зв'язку з тим, що у людей з'являється багато вільного часу, і його організація є більш значущою навіть економічно", – зазначає філософ. Величезна індустрія розваг та безперервного споживання захопила свідомість мас.
Цікаво, що експерти протиставляють цій західній тенденції традиційні азійські суспільства, зокрема Китай, де попри часткове запровадження державних виплат, на глибокому культурному рівні досі зберігається жорстка традиція обов'язкового утримання літніх батьків своїми дітьми. На думку мислителів, повернення до усвідомлення важливості малих спільнот, відповідальності за свій рід та побудови справжнього "дому" є чи не єдиним способом протистояти руйнівній силі глобального знеособлення та зберегти залишки людяності.