
Міжнародна нестабільність на Близькому Сході вдарила по гаманцю українського аграрія, найбільше це відчують дрібні сільгоспвиробники.
Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль у коментарі УНН.
«Якщо велике підприємство ще може купувати дизель гуртом, зберігати його й частково нівелювати коливання, то мікро- та малі виробники часто працюють інакше. Вони купують пальне в роздріб, без значного запасу, і саме тому першими відчувають зростання цін на АЗС», — пояснив він.
Другий елемент тиску — мінеральні добрива. Карбамід уже коштує понад 40 тис. грн/т.
«Для того, щоб купити 1 т карбаміду, треба продати по сьогоднішніх хороших цінах 4 т пшениці», — пояснив структуру розрахунків Павло Коваль.
Окрім цього, зростають витрати на насіння, засоби захисту рослин, оплату праці та логістику. Частина цих ресурсів імпортна, тому будь-яке ускладнення постачання або здорожчання перевезень автоматично закладається в собівартість, додав він.
Експерт наголосив, що подорожчання посівної не б’є по всіх учасниках агросфери рівномірно.
«На великі компанії ще діє «ефект масштабу»: закупівлі великими партіями, кращі цінові умови, більше можливостей для зберігання ресурсів, простіший доступ до банків і вища стійкість до короткострокових коливань. У малого фермера таких можливостей значно менше», — пояснив фахівець.
І додав, що окремий ризик — кредитування. Якщо господарство вже витратило частину ресурсів восени, а тепер змушене пересівати озимі або повторно заходити в поле, йому потрібне друге коло фінансування. І саме тут малі фермери можуть упертися в ліміт платоспроможності.
«Уявіть собі малого фермера, якому треба двічі прокредитувати посівну кампанію. А він уже все, що було, заставив. Кредити від банків для нього можуть бути закритими до другого витка посівної», — зауважив директор УАК.
Ця проблема особливо гостро постала перед господарствами, які працюють на обмеженому земельному банку і не мають фінансової подушки. Для них навіть один невдалий урожай культури, одна затримка з реалізацією або один стрибок ціни на пальне може означати втрату прибутку за сезон, резюмував Павло Коваль.