Аналітики національної безпеки Латвії – члена НАТО – опублікували доповідь, згідно з якою Росія витратила додатково $130 млрд, намагаючись закуповувати західні товари в умовах санкцій.
"Хвиля" пише, що про це йдеться в матеріалі Business Insider.
Доповідь, оприлюднена минулого тижня Бюро захисту Конституції (SAB), є урядовим аналізом. Оцінка ґрунтується на витратах за період з 2022 по 2025 рік, що відповідає щорічним втратам у розмірі $32,5 млрд.
При цьому йдеться виключно про імпорт західних товарів. Міжнародні санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, також означають, що країна втратила сотні мільярдів від експортних ринків і активів, заморожених західними банками.
Латвійські аналітики пояснили, що їхня доповідь враховує лише додаткові витрати на товари, які зрештою були придбані з альтернативних джерел, і не включає випадки, коли Росія зовсім не змогла знайти заміну.
Вони також додали, що розвідувальні дані свідчать: російські інститути всередині країни прогнозують подальші втрати – "незважаючи на публічні заяви Росії про те, що її економіка успішно адаптується до наслідків західних санкцій".
Латвія, одна з прибалтійських держав, межує з Росією на заході та є одним із найбільш послідовних критиків Кремля в НАТО – звинувачуючи його в проведенні дезінформаційних кампаній і таємних операцій з метою дестабілізації внутрішньої політики країни.
Аналітики написали – не розкриваючи джерел – що один із російських прогнозів попереджає: зовнішня торгівля втратить ще $136 млрд до 2030 року виключно через західні санкції.
Згідно з іншим прогнозом, продовження втрат у торгівлі з Європою складе близько $70 млрд від цієї суми.
"SAB оцінює ці цифри як занижені – втрати, ймовірно, значно вищі", – йдеться в доповіді.
Внутрішні оцінки не враховують "весь економічний спектр" – зокрема, зниження податкових надходжень або зростання споживчих цін.
Окремий внутрішній російський прогноз оцінює втрати енергетичного сектору у $216,5 млрд протягом наступних п'яти років у разі "посилення західного тиску", – додається в латвійській доповіді. Нафтогазова галузь традиційно становить близько 15-20% ВВП Росії та майже третину федеральних доходів.
У доповіді також зазначається, що Росія зазнає труднощів із пошуком альтернативних ринків збуту в низці ключових секторів. Так, експорт російської залізної руди скоротився на 40% з 2021 по 2025 рік, а експорт деревини та целюлози впав приблизно на 50%.
"SAB оцінює, що зняття санкцій суттєво посилить загрозу з боку Росії не тільки для України та Європи, але й у глобальному масштабі", – написали аналітики, вказуючи, що це розв'яже Кремлю руки для підтримки Ірану, Північної Кореї, Венесуели та Куби.
Тим часом президент Росії Володимир Путін у середу публічно відчитав своїх провідних економічних чиновників – що само по собі є рідкістю. За його словами, національна економіка скоротилася на 1,8% у січні та лютому.
"Це не тільки нижче очікувань експертів та аналітиків, але й нижче власних прогнозів Уряду та Центрального банку", – заявив Путін, згідно з офіційною стенограмою Кремля.
Раніше ми писали, що російські вчені констатували крах економіки Путіна.