Україна покладала великі надії на короткострокові запозичення від скандинавських країн для перекриття тимчасових дір у бюджеті, проте реальність виявилася набагато суворішою. Попередні міжнародні домовленості, на які розраховував Київ, поки не трансформувалися в реальні грошові надходження на рахунки.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Експерт пояснив суть фінансового інструменту, на який так чекав уряд. "Бріджеве фінансування дає можливість пройти з точки, коли грошей немає, в точку, коли вони з'являться, просто перекривши цей тимчасовий касовий розрив", – зазначає Устенко.
Він пояснює, що такі кредити або гранти діють як "міст" для економіки, дозволяючи державі виплачувати пенсії та зарплати в період між великими траншами від МВФ чи ЄС.
Проте зараз цей оптимізм стрімко згасає. "Схоже, що розрахунок на допомогу у перекритті цього тимчасового дефіциту зараз виглядає вже занадто оптимістичним", – констатує Устенко.
Експерт визнає, що очікування української влади щодо швидкої фінансової підтримки зіткнулися з жорсткою реальністю затягування процесів з боку країн-донорів.
Головна проблема полягає у відсутності новин від ключових партнерів. "Попередні домовленості, які були зі скандинавами і норвежцями як основними донорами, досі не засвітили", – підкреслює Устенко.
Це означає, що попри численні кулуарні переговори, жодна з країн Північної Європи не вийшла з офіційним публічним релізом про виділення конкретних сум для порятунку українського бюджету.
Відсутність таких повідомлень економіст трактує як вкрай негативний сигнал. "А раз не засвітили, напрошується висновок, що не все так добре в датському королівстві, як здавалося спочатку", – іронізує фахівець.
Використовуючи класичну цитату Шекспіра, Устенко натякає на приховані політичні чи економічні перепони всередині європейських урядів, які блокують виділення коштів Києву.
На його думку, це створює безпосередню загрозу для життєдіяльності держави.
"У тих, хто розраховував на цю допомогу від Норвегії та інших скандинавських країн, це може і повинно викликати серйозні побоювання", – наголошує Устенко.
Провал плану "А" з бріджевим фінансуванням залишає український Мінфін у ситуації глибокої невизначеності та нестачі ліквідності.