Економіка Росії увійшла в зону спаду на початку 2026 року: за перші два місяці ВВП країни впав на 1,8%, хоча Центробанк прогнозував зростання на 1,6% у першому кварталі. Володимир Путін на урядовій нараді минулого тижня зачитав цю похмуру статистику і вимагав від кабінету заходів з пожвавлення економіки.
Як передає "Хвиля", про це пише Die Zeit з посиланням на DPA. Це вже друга нарада на цю тему з кінця березня – раніше Путін не цікавився економічними питаннями, але тепер 73-річний очільник Кремля змушений грати роль не лише геополітичного стратега, а й "господарника".
Спад відчувається майже в усіх секторах: обробна промисловість, вантажні перевезення, промислове виробництво і особливо будівництво. Один з найбільших забудовників країни – "Самолет" – у лютому просив уряд про субсидований кредит на понад 550 мільйонів євро. Йому відмовили. Голова державного ВТБ Андрій Костін, один з найбільших кредиторів компанії, заявив, що на відновлення "Самолета" потрібно "кілька років". Експерти прогнозують хвилю банкрутств у будівництві.
У п'ятницю Центробанк знизив ключову ставку з 15% до 14,5% – але й цього недостатньо. Високі кредитні ставки душать інвестиції: за таких відсотків кредити коштують дорожче за очікуваний прибуток. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила, що більше простору для зниження ставки немає – інфляція вже біля верхньої межі цільового коридору.
Модель воєнної економіки, яка перші три роки вторгнення рятувала ВВП за рахунок державних замовлень ВПК, себе вичерпала. Ще у 2025-му бум на зброярських заводах маскував кризу в цивільному секторі, але тепер не допомагає і це. Економіст Дмитро Некрасов в інтерв'ю "Медузі" порівняв фронт з "пилососом", який висмоктує робочу силу з економіки.
Держава, щоб фінансувати війну, не лише влізла у величезні борги, а й підняла податки – з нового року діють збільшені податки на прибуток і ПДВ. Офіційна інфляція – трохи більше 5%, але росіяни відчувають її у гаманцях значно сильніше: товари повсякденного попиту подорожчали непропорційно сильно.
Додається і ефект української кампанії: удари дронів по нафтовій галузі завдають масштабних збитків, а постійні відключення інтернету створюють проблеми для цифровізованих секторів. Коротку полегкість дав розв'язаний Трампом конфлікт з Іраном – у квітні надходження від нафтового податку до бюджету подвоїлися і, за прогнозами, складуть близько 8 мільярдів євро.
Проте перший квартал все одно завершився рекордним дефіцитом у 50 мільярдів євро – це на 21% більше, ніж було закладено на весь рік. Високі ціни на нафту лише трохи пом'якшать цифри найближчими місяцями. Опитані "Коммерсантом" експерти застерігають: нафтовий стрибок не поверне економіку до зростання – заважатимуть зміцнілий рубль і високі кредитні ставки, які блокують інвестиції.