Глобальна економіка стикається з новими викликами через нестабільність на Близькому Сході, що змушує міжнародні корпорації шукати безпечніші юрисдикції для своїх штаб-квартир та активів. Туреччина вирішила скористатися цим історичним шансом, розробивши безпрецедентний пакет фінансових пільг.
Про це повідомив політолог Юрій Романенко у моноефірі.
За словами експерта, зараз понад сорок великих компаній з країн Перської затоки та Східної Азії, включаючи Японію, Сінгапур та Південну Корею, ведуть активні переговори про перенесення або розширення свого бізнесу на турецьку територію. Анкара робить ставку на логістичну міцність Стамбула, який вже має три надпотужні аеропорти, та підкріплює це радикальними законодавчими змінами.
"Туреччина запропонувала зробити країну тихою гаванню на тлі того, що відбувається в Перській затоці. Там пропонується пакет заходів, який, зокрема, передбачає звільнення від податків на іноземні доходи для нових резидентів терміном на 20 років, зниження податкового навантаження для експортерів та зменшення податків на репатріацію зарубіжних активів", – повідомив Романенко.
Аналітик зазначив, що турецький уряд робить максимально агресивний крок для перехоплення глобальних торговельних потоків та створення надійного фінансового хабу. Запровадження фактично офшорних умов для транзитних угод дозволить міжнародним корпораціям легально зберігати левову частку своїх прибутків. Масштабування таких унікальних преференцій на всю територію держави має остаточно переконати іноземних гравців перевести свої активи саме до Туреччини.
"Ключова міра – це можливість вираховувати 50% доходів від продажу або посередництва із зарубіжними товарами без ввезення їх до країни. Відповідно, Міністерство фінансів Туреччини готує законопроєкт, який поширить пільги Стамбульського фінансового центру на всю державу. Міністр фінансів Мехмед Шимшек заявив про те, що йде підготовка радикальних стимулів для залучення іноземного капіталу", – зазначив експерт.
Аналітик звернув увагу, що попри такі спокусливі умови, турецькій владі буде вкрай складно миттєво відтворити успіх арабських країн. Багатовікова історія держави сформувала міцний і досить неповороткий бюрократичний апарат, який суттєво відрізняється від сучасних економічних зон ОАЕ. Капітал звик до мінімального державного втручання, тоді як турецька система вимагає складної адаптації та тривалих погоджень.
"Стамбул не може конкурувати з Дубаєм без довіри до законодавства, податкових переваг та стабільності обмінного курсу. Привабливість Еміратів полягала в тому, що вони будували фактично все з нуля, оскільки у них не було такої розвиненої інституційної культури. Там не було самих інститутів, вибудуваних так, як це пройшло в Туреччині з часів Кемаля Ататюрка з двадцятих років минулого століття", – пояснив Романенко.
Політолог звернув увагу на те, що багатовікова бюрократична традиція може стати головною перешкодою для швидкого приходу нових іноземних інвесторів. На відміну від арабських країн, які будували свої економічні зони з чистого аркуша і пропонували бізнесу максимальну свободу, турецька система є значно жорсткішою. Ця глибоко вкорінена інституційна інерція не дозволяє Анкарі миттєво адаптуватися до вимог міжнародних корпорацій. Відповідно, щоб зрівнятися за привабливістю з тим же Дубаєм, уряду доведеться витратити чимало років на злам старих правил гри.
"Туреччина – це складна та доволі складно організована країна зі своїми глибокими історичними нюансами. Іноземці, які заходили в залив, перш за все в Дубай, мали справу з більш гнучкими умовами, яких у турків просто немає. Тому знадобиться великий час на те, щоб спробувати цей ефект залучення відтворити", – вважає політолог.
Підсумовуючи ситуацію, Юрій Романенко наголосив, що Туреччина зараз кує залізо поки гаряче. Авіатрафік уже пішов в обхід нестабільних зон через турецькі хаби. Якщо уряду вдасться подолати внутрішню бюрократію та гарантувати іноземцям недоторканність їхніх активів, Стамбул має всі шанси стати головним фінансовим центром усього макрорегіону на найближчі десятиліття.