Російська армія планувала зробити 2026 рік початком масштабного застосування ударних морських дронів, однак відключення системи Starlink перекреслило ці плани.
Як передає "Хвиля", про це повідомив радник міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов у дописі в соцмережах 9 травня 2026 року.
За його словами, щойно Україна продемонструвала успішні удари морськими дронами, противник одразу взявся за розробку аналогів. Протягом 2024 року тривали підготовчі та конструкторські роботи, а в лютому 2025 року з'явилися єдині тактико-технічні вимоги до безпілотних катерів ВМФ РФ.
Уже навесні 2025 року кілька російських підприємств розпочали випуск ударних безпілотних катерів. Влітку відбулися масштабні випробування і навчання, до теми долучився підрозділ "Рубікон". Серед моделей Флеш назвав "Оркан", "Катран", "Визир", "Мурена", "Сардина" і "1000".
25 серпня 2025 року російські БЕК уперше успішно атакували українське судно "Сімферополь" у дельті Дунаю. Восени катери здійснили ще низку атак на об'єкти на узбережжі.
"2026 рік мав стати роком масового застосування противником БЕК. Але всі плани зіпсувало відключення Starlink на початку 2026 року", – пише Флеш.
Радник міністра пояснює, що для безпілотних катерів питання зв'язку та управління є критичним. Росія, копіюючи український досвід, зробила основну ставку саме на Starlink. Резервні системи існували, але повноцінною заміною не стали.
За концепцією противника, зв'язок у прибережній зоні мала забезпечувати MESH-радіосистема "Павутина". Проте вона працювала лише на 30 кілометрів і годилася тільки для захисту узбережжя.
Спроба використати геостаціонарні супутники РФ через спеціальні термінали – білі кулі зі супутниковими тарілками всередині – також провалилася. Такі термінали працюють на великих кораблях, але під час хитання і маневрів катера зв'язок із супутником повністю втрачається. Швидкість каналу і затримки сигналу через "далекий" супутник створювали додаткові проблеми з керуванням.
Наступним варіантом стала спроба підняти канал управління через радіозв'язок із застосуванням БПЛА-ретрансляторів. Російські розробники намагалися задіяти обладнання компанії "Аероскан", встановлене на дронах "Зала", – сам "Зала" виконував би роль ретранслятора. Система працювала на частотах 2100-2700 МГц, добре відомих українським фахівцям РЕБ.
Альтернативою була система радіозв'язку 3D Link від ТОВ "ПЛАЗ" з БПЛА-ретрансляторами компанії "Геоскан" у діапазоні 1100-1400 МГц.
"Випробування показали, що обидві системи забезпечують стабільну якість радіозв'язку для атаки всього узбережжя України. Але ось яка біда – катери є джерелом радіовипромінювання", – зазначає Флеш.
За його словами, морський ефір ретельно моніториться, тому катери швидко виявлять, а їхні радіомодеми придушать засобами РЕБ.
"Звісно, не можна недооцінювати нашого ворога. Вони дуже хочуть застосовувати БЕК, які, тим більше, вже побудовані. Я приблизно розумію, куди вони рухатимуться далі. Подивимось", – підсумовує радник міністра оборони.