Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.
На законодавчому рівні меліоративна реформа вже на фінішній прямій, адже з прийняттям законопроєкту №7577 про вдосконалення управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, розпочато другий етап реформи меліорації в Україні. Йдеться про формування сучасної законодавчої бази, створення організацій водокористувачів і запровадження нової моделі управління через операторів меліоративних систем.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в Україні вже створено 77 організацій водокористувачів, із них 14 отримали у користування меліоративне майно. Це стало основою нової моделі, у якій ключову роль відіграють самі водокористувачі. Таким чином вони можуть зробити інфраструктуру ефективною і самостійно формувати вартість технологій. Як пояснила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко під час конференції Black Sea Grain Kyiv 2026, трансформація відбувається таким чином, що вся інфраструктура з часом вийде з власності контролю державного сектору, тобто питання формування вартості буде на плечах аграрія, який бачитиме витрати по насосних станціях і регулюватиме цей процес. Це дасть можливість зробити процеси енергонезалежними, адже зараз електроенергія складає 80% вартості подання води.
Ірина Овчаренко, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
Ми фактично здійснюємо повну трансформацію системи меліорації, залучаючи аграріїв до управління інфраструктурою — починаючи від первинної ланки до магістральних сполучень управління меліоративних систем. Держава створила законодавчу основу і відкрила нові можливості, але надалі все залежить від відповідальності й активності самих водокористувачів.
Юрій Кіріяк, начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології
Потрібно розуміти, що ми ніяк не можемо впливати на кліматичні зміни, не змінимо природу. Єдине, що можемо зробити — прорахувати, яким чином будуть змінюватися погодно-кліматичні умови, і спробувати до них адаптуватися. За температурними параметрами північна територія України вже наближається до півдня, тобто показники значно зросли. В цій ситуації для вирощування сільгоспкультур потрібно подбати про забезпечення необхідною кількістю вологи.
Ірина Овчаренко, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
Ми не знаємо кількості води, якою маємо управляти. У Водному кодексі, закладеному ще в 1997 році, є поняття про Державний водний кадастр, але його по суті немає, і розроблені водогосподарські баланси не дають повної картини щодо фактично наявних водних ресурсів та, відповідно, потенціалу для розвитку зрошення. Але щоб розвивати зрошення, ми маємо знати не лише про те, де є потреба, а й де є насамперед водний потенціал. Саме тому одним із пріоритетів для розвитку водного сектору є формування сучасного водного кадастру та публічної карти водних ресурсів.
Олеся Точицька, голова ОВК «Лесині джерела»
Також керівниця ОВК «Лесині джерела» зауважує, що однією з перешкод для об'єднання водокористувачів є отримання Оцінки впливу на довкілля (ОВД): це дорого, і будь-яка екологічна організація може вимагати обґрунтувань і оскаржувати цю діяльність. Мінекономіки надало роз'яснення, що вже наявним меліоративним мережам не потрібно розробляти новий висновок ОВД. Але, як вважає Олеся Точицька, все ж таки потрібно розробити правовий механізм, щоб він чітко був зафіксований в законі. Це дозволило б розширити експансію зрошення на північ і захід.
Тарас Кот, перший заступник голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
Розглядали конкретні об'єкти на ОВК «Вода життя», ведуться розрахунки зі встановлення енергонезалежних насосних станцій в Полтавській області та Черкасах. Відповідно до проєкту, насосні агрегати працюватимуть через акумуляторну батарею від сонячних панелей з можливістю безкоштовного подання води для заповнення заплави загальним об'ємом 20-22 млн куб. м на рік.