У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15236, який пропонує радикально перебудувати роботу територіальних центрів комплектування. Документ передбачає повну цифровізацію мобілізаційних процедур, обов'язкову відеофіксацію дій працівників ТЦК і перетворення центрів комплектування на сервісні установи.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє SUD.UA. Законопроєкт має назву "Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації".
Більшість взаємодій між військовозобов'язаними і ТЦК має перейти в цифровий формат. Громадяни отримають електронний кабінет – через нього мають надходити повістки з фіксацією факту отримання у цифровій системі. У кабінеті також буде доступ до інформації про придатність до служби, наявність відстрочки чи перебування у резерві.
За задумом авторів, така модель мінімізує прямий контакт між людьми і працівниками ТЦК. Це має зменшити ризики корупції і конфліктів під час мобілізаційних заходів.
Окремий блок – контроль за діями посадовців. Усі взаємодії військовозобов'язаних з персоналом ТЦК пропонують супроводжувати відеофіксацією. Це створить доказову базу у випадку зловживань або перевищення повноважень. Передбачено також створення окремого органу або процедури розгляду скарг на дії працівників центрів комплектування і посилення їхньої відповідальності за порушення.
Сама суть роботи ТЦК має змінитися. Замість функції "шукати і ловити" військовозобов'язаних, працівники мають консультувати громадян щодо їхніх прав і обов'язків, допомагати з оформленням документів і пояснювати логіку рішень про призов. Функції з обліку та адміністрування виокремлюються від функцій з ухвалення мобілізаційних рішень – щоб зменшити концентрацію повноважень у межах однієї установи.
Електронні повістки і кабінети, за логікою документа, мають зробити неможливими масові рейди – кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити. Персональна відповідальність працівників, підкріплена відеофіксацією, має стати стримуючим фактором проти фізичного насильства і вимагання хабарів.
Ефективність реформи залежатиме від якості підзаконних актів Кабінету Міністрів, які мають ухвалити протягом трьох місяців. Критичним залишається питання фінансування: автори стверджують, що додаткові кошти не потрібні, проте розгортання систем відеофіксації і незалежного органу оскарження потребуватиме чіткого менеджменту в межах оборонного бюджету.