Думки Вас щойно стерли: 30 років фільму "Стирач", який порушує всі правила сучасного кіно
30 років тому на екрани вийшов енергійний екшен "Стирач" з Арнольдом Шварценеггером у головній ролі. Фільм став лебединою піснею олдскульного "маскулінного" бойовика, в якому безсмертний герой-одинак б’ється з цілою армією, а мимохідь рятує красуню. Сьогодні фільм на кшталт "Стирача" просто неможливий, вважає кінокритик Олексій Росовецький — для сучасного Голлівуду таке кіно стало б репутаційним самогубством. За ці тридцять років світ навколо нас дуже сильно змінився, і "Стирач" наочно показує, як саме.
В 1996 році режисер Чак Рассел зняв зразковий фантастичний екшен, який запам'ятався глядачам динамікою та неймовірними на ті часи візуальними ефектами. Сценарій написав живий класик Вейлон Ґрін, автор сценарію класичної "Дикої банди" Сема Пекінпи 1969 року — вестерну, який став для свого часу етапним фільмом через надмірну екранну жорстокість.
48-річний Шварценеггер був у своїй ідеальній формі, роль очевидно писалася під нього, тож йому просто потрібно було залишатися собою перед камерою — що яскраво відрізняє "Стирача" від фільмів, де Містеру Всесвіт доводилося щось зображати. Повний сил Джеймс Каан ефектно зіграв харизматичного антагоніста, а комп'ютерні технології вже давали змогу створювати всередині фільму окремі атракціони, побудовані на спецефектах — як стрілянина з крокодилами в зоопарку.
Відео дня
Загалом, ідеальний блокбастер 1990-х, орієнтований на розвагу без зайвих рефлексій та з колосальним бюджетом під головну зірку, який окупився більше ніж удвічі і приніс понад 240 млн доларів.
Надалі продюсери робитимуть ставку на фактурні акторські ансамблі, стрімкий кліповий монтаж і складні концепти. Мачистський гумор класичних ванлайнерів ("Вас щойно стерли") поступиться місцем постмодерністській іронії, та й сам жанр дедалі більше тяжітиме до комедії та фантастики. Хореографія боїв у "Матриці" назавжди змінить те, як у Голлівуді ставлять сцени поєдинків. А використання комп'ютерних спецефектів, які застосовувалися як ефектні шоустопери, стане самоціллю, коли фільм сам собою перетвориться на суцільний цифровий атракціон.
Та й сам "Шварц" скоро зробить черговий крок угору золотими сходами шоубізнесу, обійнявши посаду 38-го губернатора штату Каліфорнія. Але на відміну від Клінта Іствуда, вписатися назад у кіно вже не зможе.
Важливо Невбитий дідусь: за що фізики-теоретики люблять фільм "Назад у майбутнє" 
Отже, що не так зі "Стирачем"?
Насамперед зараз цей шварценеггерівський "режим бога" і мультяшна фізика (згадати хоча б стрибок із літака навздогін за парашутом) перестали бути прерогативою героїв із плоті та крові — тепер це суперздібності костюмованих героїв коміксів. Такому невразливому персонажу дуже важко співпереживати, тим паче, що сучасний поцінувач екшенів звик до травм. Навіть Джек Річер з однойменного серіалу, який зроблено з усією любов'ю до маскулінного кіно доби VHS, може перехворіти на ковід, втомитися та просто постаріти.
Значно серйозніші претензії до тропу "діва в біді", коли головний герой зобов'язаний рятувати й захищати вродливу жінку, всюди тягаючи її за собою. Десятиліттями "діва в біді" була не повноцінним персонажем, а сценарною функцією, що ставала для героя екшену рушійною силою сюжету. Але сьогодні випуск блокбастера з героїнею на кшталт Ванесси Вільямс у "Стирачі" — це гарантоване репутаційне самогубство.
В епоху після #MeToo героїня так само зобов'язана ухвалювати рішення, помилятися й активно впливати на історію. І річ не в тім, що студії настільки перейнялися новою етикою. Просто старі схеми вичерпали свій комерційний потенціал.
І вже зовсім неможливі сьогодні гомофобні дотепи над героєм Роберта Пастореллі — колишнього мафіозі, якого "Шварц" рятує й ховає за програмою захисту свідків. Заради комічного ефекту його влаштовують працювати в гей-клуб, що було абсолютно буденним рішенням для екшенів 1990-х років. У той час Голлівуд геть не сприймав ЛГБТ-персонажів як самостійних героїв — вони існували на екрані або як привід для гегу, чи просто задля того, аби зайвий раз підсвітити "крутість" головного героя.
Колеги персонажа Пастореллі з італійської мафії виглядають на екрані не менш карикатурно: це збірка всіх відомих стереотипів про італо-американців у спортивних костюмах. Сьогодні така насмішка над діаспорою викликала б грандіозний скандал.
Загалом, таке кіно більше не знімають. Що видається черговою нагодою переглянути "Стирача": на честь ювілею фільму студія Warner Bros. перевипускає його у форматі 4K Digital.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Кращі серіали 2026 року: у лідерах "Маленькі віщуни", "Бухта вдів" і "Лицар Семи Королівств" 