Глава найбільшого німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер публічно розкритикував колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, звинувативши її у зневажливому ставленні до виробників зброї. За його словами, свого часу уряд свідомо робив ставку на військову допомогу США, а не на власну оборонну промисловість.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Brussels Signal.
Виступаючи на безпековому саміті Welt Security Summit 2 липня, Паппергер згадав слова, які, за його словами, Меркель адресувала оборонному сектору: "Ви нам не дуже потрібні, якщо виникне проблема – ми викличемо американців". Залежність від Вашингтона, натякнув він, була цілком свідомим вибором.
До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, зазначив топменеджер, у самій Німеччині "не було великої потреби в системах озброєння", а компанії на кшталт Rheinmetall опинилися "в брудному кутку" через те, що займалися експортом зброї. "Насправді нас тут, у Німеччині, не хотіли", – сказав він.
Паппергер нагадав, що ситуація різко змінилася після оголошеного у 2022 році тодішнім канцлером Олафом Шольцем "поворотного моменту" (Zeitenwende). Тоді уряд створив спеціальний фонд для збройних сил обсягом 100 мільярдів євро, за яким пішли нові пакети витрат. Портфель замовлень Rheinmetall і його акції рвонули вгору – вартість паперів компанії зросла більш ніж на 1000 відсотків від 2022 року.
На тому ж саміті глава концерну закликав пришвидшити закупівлі та дати промисловості більше визначеності в плануванні. Він поскаржився, що багато контрактів досі залишаються рамковими угодами, а не твердими зобов'язаннями. Дісталося і темпам об'єднання європейської оборонки: "Консолідація в Європі не працює. Кожен хоче власний завод", – заявив Паппергер.
Він також похвалив нарощування виробництва боєприпасів, заявивши, що за випуском звичайних снарядів Німеччина обійшла США. За словами Паппергера, Rheinmetall підняв виробництво артилерійських боєприпасів із 70 тисяч до 1 мільйона одиниць на рік.
Канцлерство Меркель (2005-2021) вирізнялося наголосом на роззброєнні, експортному контролі та опорі на союзників по НАТО, передусім США, у питаннях колективної оборони. Критики давно доводять, що така політика залишила Бундесвер недоозброєним, а національну оборонну промисловість – недооціненою. Оборонні витрати Німеччини останнє десятиліття в середньому трималися близько 1,2 відсотка ВВП і лише у 2024 році вперше від 1991 року дотягнули до натовської планки у 2 відсотки.
Сьогодні Rheinmetall, найбільший виробник зброї в Німеччині, став одним із головних бенефіціарів переозброєння після 2022 року, постачаючи артилерійські системи, боєприпаси та іншу техніку Україні та німецькій армії.
Раніше "Хвиля" писала, як Паппергер називав українські дрони "грою в Lego", поки Rheinmetall нарощував замовлення на танки. Також ми розповідали, чому Європа тепер змушена вирішувати, що запропонувати Україні за захист.