Президент Росії Володимир Путін відхиляє заклики до мирних переговорів із Києвом і, найімовірніше, готує ескалацію війни. Про це розповіли троє співрозмовників, близьких до Кремля. Один із них, який регулярно зустрічається з Путіним, говорить про "високу ймовірність" загострення вже найближчими місяцями.
Як передає "Хвиля", про це пише Reuters.
За словами джерел, українські удари дронів по російських нафтопереробних заводах і портах лише зміцнили рішучість Путіна воювати далі. Це прямо суперечить заяві Дональда Трампа, який у понеділок сказав, що російський лідер хоче завершення війни, а розв'язка "ближча, ніж багато хто думає". Минулого тижня Трамп окремо телефонував Путіну та Зеленському, а в середу зустрівся з українським президентом на саміті НАТО.
Один зі співрозмовників розповів, що Путін "вперся" заради головної мети – захопити решту Донбасу. Нещодавно він осадив групу радників, які пропонували компроміс і припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Другий співрозмовник каже, що Путін вірить у швидке взяття Донбасу.
"Росія готова до мирного врегулювання, але має достатньо можливостей діяти самостійно і продовжувати спеціальну військову операцію", – заявив у відповідь на запит речник Кремля Дмитро Пєсков.
У відповідь на запит до офісу Зеленського український високопосадовець сказав, що розвідка останніх місяців свідчить: Путін готується не до миру, а до нових кроків у війні. Ідеться про нові операції в Україні або навіть можливий напад на іншу європейську країну.
Російські військові експерти дедалі частіше публічно обговорюють ескалацію – зокрема удари по європейських цілях, як-от бази НАТО в країнах Балтії. За словами Джека Вотлінга з лондонського інституту RUSI, Москва може влаштувати поодинокі атаки, щоб посіяти напругу всередині альянсу. "Росіяни не прагнули б війни з НАТО. Але це можна використати, щоб розколоти альянс щодо того, як реагувати", – сказав він. Зростання напруги з НАТО, додав експерт, дало б Путіну політичне виправдання для мобілізації всередині країни.
Ціна війни зростає. Удари по НПЗ, портах і сховищах спричинили гострий дефіцит пального, і наслідки війни відчули мільйони росіян. Рейтинг Путіна залишається високим, але нещодавно впав до найнижчого рівня від 2022 року. Виступаючи перед генералами, Путін заявив, що через українські удари по енергетиці Росія прагнутиме захопити ще більше української землі вздовж кордону – як "зону безпеки".
Колишній чиновник Міноборони РФ Андрій Ільницький у колонці для газети "Коммерсант" від 29 червня написав, що ескалація може початися зі знищення 30 великих промислових об'єктів в Україні, включно з металургійним заводом і портом Одеси. Наступною фазою, за його словами, можуть стати удари по базах НАТО в Балтії та Румунії, а також по підприємствах ЄС, що виробляють дрони й ракети для України. Коментуючи колонку, Пєсков сказав, що Росія не може "заплющувати очі" на мілітаризацію Європи.
Розмови про ескалацію тривають тоді, коли просування на фронті сповільнилося. За оцінкою Center for Strategic & International Studies, від початку вторгнення 2022 року вбитими, пораненими або зниклими безвісти є близько двох мільйонів військових, з них 1,4 мільйона – росіяни. Жодна зі сторін офіційних втрат не розкриває. Третього липня Путін заявив, що російські війська взяли Костянтинівку в Донецькій області, – Україна це спростувала. Наступного дня в розмові з Трампом Путін переконував, що Росія візьме й ту частину Донбасу, яку ще контролює Київ. Регіон, за словами джерела, для нього справа принципу: російському лідеру "потрібна якась перемога".
Раніше "Хвиля" писала, які чотири сценарії ескалації є в Путіна і чому всі вони погані. Про те, як російські яструби вимагають зірвати переговори зі США, ми розповідали в окремому матеріалі.