Війна в Україні перетворилася на гонку двох ударних кампаній, і саме вони, а не бої на фронті, з найбільшою ймовірністю змусять сторони до переговорів у найближчі пів року. Такий висновок роблять аналітики американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Як передає "Хвиля", про це йдеться в аналітичному матеріалі CSIS. Автори – Бенджамін Дженсен і Ясір Аталан.
Київ робить ставку на масове виробництво дронів, штучний інтелект і дешеві далекобійні удари, які тримають під загрозою нафтогазовий сектор Росії, а разом з ним і всю економіку. Удари по НПЗ, експортних терміналах і сховищах у глибокому тилу обходять патову ситуацію на фронті й б'ють по джерелах, що фінансують війну.
За даними ACLED, кількість авіа- та дронових ударів по Росії різко зросла: близько 580 у 2023 році проти 7244 у 2024-му. З них 901 припав на енергетику – паливні сховища, нафтобази, заводи й трубопроводи. Лише за перше півріччя 2025 року зафіксували 6176 ударів. Автори нагадують, що напередодні вторгнення податки й експортні мита на нафту й газ давали 45% доходів федерального бюджету РФ.
Кампанія вийшла за межі стаціонарної інфраструктури. Морські дрони Sea Baby та авіаційні безпілотники б'ють по танкерах російського тіньового флоту. Один з нещодавніх ударів по 90 суднах призвів до припинення судноплавства в Азовському морі.
Росія натомість посилює те, що автори називають "каральною кампанією". Великими залпами балістики й дронів вона б'є по критичній інфраструктурі та містах, аби виснажити українську ППО й зламати політичну волю Києва та його партнерів. Мета – примусити керівництво в Києві до передчасних поступок і закріпити інтереси Москви незалежно від ситуації на фронті.
Ключова змінна в цьому протистоянні – балістичні ракети. Дрони й крилаті ракети Україна перехоплює давно: Shahed збивають понад 85% часу. З балістикою інакше. У 2023-2025 роках Росія наростила її пуски більш ніж на 700%, а частка перехоплень впала на 36%. У 2026 році рівень перехоплення – лише 10,2%.
Від початку 2026 року Росія випустила по Україні 167 балістичних ракет. Але зазвичай Москва нарощує пуски ближче до кінця року, тож за нинішнього темпу може випустити до 840 ракет. "Якщо з 840 балістичних ракет перехопити лише 10,2%, залишиться 754 руйнівні удари, здатні змінити баланс рішучості", – йдеться в матеріалі. Тому Києву потрібно виграти час, поки удари по російській енергетиці не змінять розрахунки Кремля.
Партнерам України автори пропонують три напрями. Перший – жорсткіше бити по мережах обходу санкцій: Росія закуповує іноземну електроніку через спецпідрозділ воєнної розвідки, 20-те управління. Другий – розширити розвідувальну підтримку для ударів по пускових "Іскандерів" і заводах у глибині РФ. Третій – пришвидшити спільне виробництво перехоплювачів Patriot у Європі.
Раніше "Хвиля" розповідала, як удари по НПЗ спричинили в Росії найгіршу паливну кризу за десятиліття. Про те, як Україна переписала правила застосування Patriot, а Росія змінила тактику балістичних ударів, читайте в окремому матеріалі. Також ми писали, як дрони СБС наростили удари вглиб Росії.