Кетогенна дієта, яку часто називають ефективним способом схуднення та покращення метаболічного здоров’я, може мати несподіваний негативний ефект для певних ділянок кишечника. Нове дослідження на мишах показало, що харчування з високим вмістом жирів і низьким рівнем вуглеводів здатне значно підвищувати ризик розвитку пухлин у тонкому кишечнику.
Водночас попередні роботи демонстрували протилежний ефект для товстого кишечника — там кетогенна дієта в деяких випадках могла знижувати ризик утворення пухлин. Нові результати показують, що вплив кето-дієти на організм може залежати не лише від самого раціону, а й від конкретної тканини.
Дослідження опубліковане в науковому журналі Nature.
Кето-дієта по-різному впливає на різні частини кишечника
Команда вчених під керівництвом Омерa Їлмаза з Массачусетського технологічного інституту (MIT) вивчала, як кетогенне харчування впливає на розвиток пухлин у тонкому кишечнику.
Дослідники використовували мишей із генетичною мутацією, яка порушує роботу гена, що зазвичай допомагає стримувати розвиток раку кишечника. Тварин перевели на кетогенну дієту, де близько 80% енергії надходило з жирів. Для порівняння звичайний раціон містив значно меншу кількість жирів. Дослідження опубліковано в журналіNature.
Через приблизно 150 днів вчені виявили, що у мишей на кето-дієті:
- утворилося більше пухлин тонкого кишечника;
- пухлини були більшими;
- тривалість життя була меншою порівняно з контрольною групою.
Цікаво, що тварини не набирали зайву вагу. Незважаючи на це, кількість пухлин у них була такою ж або навіть більшою, ніж у мишей, яких годували висококалорійною їжею для набору маси.
Автори наголошують, що результати отримані лише на тваринній моделі й не означають автоматично, що здорова людина на кетогенній дієті має негайно відмовитися від такого харчування.
Причина може бути не в кетонах, а в жирі
Довгий час вважалося, що основний вплив кетогенної дієти пов’язаний із кетоновими тілами — речовинами, які організм виробляє під час нестачі вуглеводів.
Раніше дослідження показували, що один із таких метаболітів — бета-гідроксибутират (BHB) — може пригнічувати розвиток пухлин у товстому кишечнику. Однак нова робота показала, що у випадку тонкого кишечника кетони, ймовірно, не відіграють ключової ролі.
Вчені штучно знижували виробництво кетонових тіл у мишей, але це не зупинило появу пухлин. Також підвищення рівня кетонів без зміни кількості жирів у раціоні не викликало аналогічного ефекту. Це означає, що головним фактором може бути саме велика кількість жирів у харчуванні.
Активні стовбурові клітини кишечника можуть стати проблемою
Ключ до розгадки дослідники знайшли у стовбурових клітинах кишечника. Ці клітини відповідають за постійне оновлення слизової оболонки травного тракту, яка регулярно пошкоджується під час травлення. Кето-дієта зробила ці клітини активнішими — вони швидше ділилися та ефективніше відновлювали тканини. Але у випадку наявності генетичних мутацій така активність може мати небезпечний бік.
«Більша кількість активних стовбурових клітин допомагає кишечнику швидше відновлюватися після пошкоджень, але водночас збільшує ризик утворення пухлин», — пояснили автори дослідження.
Жировий обмін запускає небезпечний механізм
Аналіз клітин показав, що під впливом кетогенної дієти вони починали активніше використовувати жир як джерело енергії. Особливу роль відігравав білок CPT1a — фермент, який допомагає клітинам спалювати довгі жирні кислоти.
Коли дослідники заблокували роботу цього ферменту в клітинах кишечника, здатність кето-дієти стимулювати розвиток пухлин значно знизилася. Таким чином, проблема може бути не у кетонах, а у тому, як тканини організму переробляють велику кількість жирів.
Чому кето може бути корисною для товстого кишечника, але небезпечною для тонкого
Найбільш несподіваним відкриттям стало те, що в сусідній частині травної системи — товстому кишечнику — кетогенна дієта мала протилежний ефект. Там вона могла зменшувати ризик появи пухлин. Вчені поки не можуть повністю пояснити, чому одна й та сама дієта викликає різні реакції в різних відділах кишечника.
«Неочікувано, що один харчовий фактор може одночасно захищати одну тканину і шкодити іншій», — зазначають дослідники.
Особлива обережність потрібна людям із генетичним ризиком раку
Автори роботи звертають увагу на людей із синдромом сімейного аденоматозного поліпозу — спадковим захворюванням, яке значно підвищує ризик розвитку раку кишечника.
У таких пацієнтів часто видаляють товстий кишечник, щоб запобігти онкологічним ускладненням. Проте ризик пухлин тонкого кишечника залишається. Саме для цієї групи людей результати дослідження можуть мати найбільше значення.
Кетогенна дієта потребує більш персоналізованого підходу
Нове дослідження не означає, що кето-дієта є небезпечною для всіх людей. Однак воно показує, що вплив харчування не можна оцінювати лише за одним показником — наприклад, схудненням або рівнем кетонів. Організм реагує на дієту складною системою взаємодій між тканинами, метаболізмом і генетичними особливостями.
Як зазначають дослідники, майбутні роботи мають з’ясувати, чому одна й та сама кількість жирів може мати протилежний вплив на різні органи. Поки що вчені радять враховувати індивідуальні фактори ризику, особливо людям із сімейною історією онкологічних захворювань кишечника.
Ключовий висновок дослідження: кетогенна дієта впливає на організм не лише через кетони. Важливу роль відіграє сам жир і те, як конкретні тканини його використовують.