Венеру часто називають мертвою планетою. Її поверхня розпечена до майже 460 °C, атмосфера надзвичайно щільна, а слідів океанів чи сучасної тектонічної активності, подібної до земної, довгий час не знаходили. Проте нове дослідження може змінити уявлення про найближчу сусідку Землі.
Вчені з ETH Zurich провели масштабне комп’ютерне моделювання величезних розломів на Венері — так званих хазмат. Це гігантські долини, які простягаються на тисячі кілометрів і можуть мати стіни заввишки до кількох кілометрів.
Раніше вважалося, що ці структури з’явилися понад 100 мільйонів років тому і з того часу залишаються незмінними. Однак нові моделі показали іншу картину: деякі розломи можуть бути молодими або навіть продовжувати формуватися зараз.
Розломи, які не встигли «зістаритися»
Дослідники створили тривимірні моделі кори Венери, враховуючи реальні властивості гірських порід. Вони перевіряли, як змінюється поверхня після припинення активного розтягування кори.
Виявилося, що молоді розломи мають характерні широкі підняття по краях. З часом ці структури поступово просідають під власною вагою через високу температуру планети. Тому форма країв розломів може бути своєрідним «геологічним годинником», який показує їхній вік. Повне дослідження було опубліковано в журналі Nature Geoscience.
Коли вчені порівняли результати моделей із картами поверхні Венери, отриманими апаратом Magellan у 1990-х роках, вони виявили несподівану відповідність. Великі системи Ganis, Dali та Devana Chasmata мають ознаки відносно молодих розломів.
Венера може «розриватися» просто зараз
За оцінками дослідників, деякі ділянки кори Венери можуть рухатися зі швидкістю від 2,5 до 10 сантиметрів на рік. Це порівняно з активними зонами розтягування земної кори.
Ймовірною причиною такої активності можуть бути гарячі потоки речовини з глибин планети — так звані мантійні плюми. Вони здатні нагрівати кору знизу та створювати умови для появи нових розломів.
«Венера не обов’язково є геологічно мертвою. Її поверхня може змінюватися набагато активніше, ніж ми думали», — зазначають автори дослідження.
Нові місії можуть дати відповідь
Науковці наголошують, що це поки що результати моделювання, а не пряме спостереження активного розлому. Реальна поверхня Венери складніша, ніж комп’ютерні моделі, і потребує додаткового вивчення.
Відповіді можуть дати майбутні космічні місії. Зокрема, європейський апарат EnVision, запуск якого запланований на початок 2030-х років, має детально дослідити поверхню та надра Венери.
Якщо нові дані підтвердять активність розломів, Венера стане не просто «пекельним двійником Землі», а світом, який досі переживає внутрішні зміни. Це може змусити вчених переглянути не лише історію Венери, а й те, як планети загалом зберігають або втрачають свою геологічну активність.