Чому одні люди після кількох безсонних ночей почуваються лише втомленими, а в інших це може бути пов’язано з пришвидшеними змінами в мозку? Нове дослідження австралійських учених дає несподівану відповідь: важливу роль може відігравати не лише сон, а й генетика.
Дослідники з Edith Cowan University вивчали ген AQP4, який бере участь у роботі так званої «нічної системи очищення» мозку. Під час сну мозок активніше позбавляється продуктів обміну, зокрема білків, які пов’язують із розвитком хвороби Альцгеймера. Виявилося, що різні варіанти цього гена можуть по-різному впливати на те, як мозок реагує на поганий сон.
Учасники дослідження повідомляли про свої звички сну, проходили когнітивні тести та МРТ-обстеження. Аналіз показав, що у носіїв деяких варіантів AQP4 короткий сон був пов’язаний із швидшою втратою сірої речовини — тканини, яка містить більшість нервових клітин і відповідає за пам’ять, мислення та інші важливі функції.
В інших людей негативний ефект проявлявся інакше: довше засинання асоціювалося зі змінами об’єму мозку, а когнітивні показники з часом змінювалися залежно від поєднання генетики та якості сну.
За словами дослідників, це означає, що однакове порушення сну може мати зовсім різні наслідки для різних людей. Саме тому майбутня профілактика хвороби Альцгеймера, ймовірно, має стати більш персоналізованою.
Водночас учені наголошують: робити генетичні тести для всіх поки що рано. Результати потрібно підтвердити на більших і різноманітніших групах людей.
Проте дослідження вже підкреслює важливу річ: сон — це не просто відпочинок, а один із небагатьох факторів, на який людина реально може впливати сама. І, можливо, для частини людей саме якісний сон стане одним із ключових способів зберегти здоров’я мозку на довгі роки.