Лише тиждень інтенсивних медитацій і практик для взаємодії мозку та тіла може залишати помітний біологічний слід. Такого висновку дійшли дослідники Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, які простежили зміни не лише в мозку, а й у крові, імунній системі, обміні речовин та природних механізмах знеболення.
У дослідженні взяли участь 20 здорових дорослих. Протягом семи днів вони жили в умовах ретриту, слухали лекції, провели близько 33 годин у керованих медитаціях і брали участь у групових практиках. До та після програми вчені проводили МРТ мозку та аналізували зразки крові. Результати показали зміни одразу в кількох біологічних системах.
Мозок став працювати інакше
Після ретриту під час медитації зменшилася активність ділянок мозку, пов’язаних із постійним внутрішнім діалогом і так званим «ментальним шумом». Водночас з’явилися ознаки посилення нейропластичності — здатності нервової системи перебудовуватися та формувати нові зв’язки.
Цікаво, що зміни виявили не лише безпосередньо на знімках мозку. Коли дослідники додавали плазму крові учасників після ретриту до культур нервових клітин, у них формувалися довші відростки та більше міжклітинних зв’язків. Це може свідчити про зміни в молекулярному середовищі, яке впливає на нервові клітини.
Змінився і клітинний метаболізм: у лабораторних моделях клітини активніше використовували глюкозу для отримання енергії.
Організм також відреагував
Одним із найцікавіших результатів стало підвищення рівня ендогенних опіоїдів — речовин, які організм виробляє сам і використовує для регуляції болю. Дослідники також зафіксували зміни в імунних сигналах. Після програми зросли як прозапальні, так і протизапальні сигнали. Це не означає простого «посилення» або «послаблення» імунітету — скоріше, йдеться про складнішу адаптивну реакцію.
Змінилися також певні малі молекули РНК і активність генів у крові, зокрема в процесах, пов’язаних із роботою мозку.
Медитація та змінені стани свідомості
Учасники повідомляли і про сильніші незвичайні переживання під час практик — відчуття єдності, трансцендентності та зміни сприйняття себе й навколишнього світу.
Люди, які отримали вищі результати за спеціальним опитувальником таких переживань, також демонстрували сильніші зміни у взаємодії різних мозкових мереж.
Вчені звернули увагу, що деякі з цих патернів нагадують зміни, які раніше спостерігали під впливом психоделіків, зокрема псилоцибіну. Однак це не означає, що медитація та психоделіки діють однаково. Йдеться лише про певну схожість у роботі мозкових мереж.
Поки що це не доказ лікувального ефекту
Результати виглядають багатообіцяльно, але робити з них висновок, що медитація здатна лікувати хвороби або буквально «омолоджувати» мозок, зарано.
Дослідження було невеликим, а учасники одночасно практикували кілька різних методик. Тому вчені не можуть визначити, що саме спричинило зафіксовані зміни — медитація, інші практики чи їхнє поєднання.
Наразі дослідники планують перевірити, наскільки довго зберігаються ці ефекти та чи можуть подібні програми допомагати людям із хронічним болем, розладами настрою або проблемами імунної системи.
Головний висновок поки обережний: психічні практики можуть впливати на організм значно глибше, ніж просто допомагати розслабитися. Але щоб зрозуміти масштаб і практичне значення цього впливу, потрібні більші та контрольовані клінічні дослідження.