Об'єкти видобутку та зберігання газу в Україні – у зоні ризику. Що робитиме "Нафтогаз"?
Російські обстріли можуть скоротити видобуток газу та обмежити доступ до газових сховищ в Україні. Щоб уникнути критичної ситуації, необхідно терміново забезпечити умови активного імпорту газу протягом зими.
Наскільки серйозними загрози залишитися без газу і навіщо екс-прем'єра Юлію Свириденко вирішили призначити в.о. голови "Нафтогазу", – у матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Головне:
- Україна накопичила майже 14 млрд кубометрів газу, перевищивши встановлений урядом мінімум для початку опалювального сезону 13,2 млрд кубометрів.
- Додатковий імпорт газу все одно потрібний. Озвучені Денисом Шмигалем 400 млн. євро – лише мінімальна сума, необхідна для закупівель.
- Головна загроза – можливість використовувати запаси газу. Російські удари можуть пошкодити газовидобування та систему відбору газу зі сховищ. Саме тоді й знадобиться додатковий імпорт.
- Імпорт газу з Європи зупинити обстріл дуже складно. Україна отримує газ за декількома напрямками. Найбезпечнішим вважається польський маршрут.
- Свириденко можуть призначити в.о. голови "Нафтогазу". Основним завданням екс-прем'єра на новій посаді буде пошук коштів для імпорту газу.
- Призначення Свириденко в НАК можуть викликати юридичні питанням через обмеження для працевлаштування згідно із законом "Про запобігання корупції".
Прогнози для української енергетики на зиму вкрай негативні. Про ризики серйозних проблем у опалювальному сезоні дедалі частіше говорять представники вищого керівництва країни, включаючи президента, прем'єр-міністра та міністра енергетики.
Експерти намагаються оцінити, наскільки масштабними можуть бути відключення електроенергії та скільки годин без світла доведеться проводити українцям. Проте дати більш-менш точний прогноз зараз неможливо. Ситуація може різко змінитися будь-якої миті – все залежитиме від масштабів, інтенсивності та наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Минулого тижня Денис Шмигаль повідомив, що Україні потрібно додатково імпортувати газ на 400 млн євро. За нинішніми цінами це досить великий обсяг – близько 700-800 млн кубометрів.
За інформацією РБК-Україна, 400 млн євро – лише необхідний мінімум.
"Насправді імпорту треба буде значно більше. Те, що озвучив Шмигаль, це мінімальна сума, яка потрібна для закупівлі газу", – сказав співрозмовник видання, знайомий із реальною ситуацією підготовки України до зими.
Навіщо потрібний додатковий імпорт
Поки що в Україні газові сховища заповнюються з випередженням графіка. Станом на 12 серпня в ПСГ було накопичено майже 14 млрд кубометрів. Це вже більше встановленого урядом мінімуму до початку опалювального сезону в 13,2 млрд. До жовтня максимальний запас визначено у 14,6 млрд кубометрів.
Читайте також: Чи вистачить Україні газу та світла взимку: до чого готуватися українцям у новому опалювальному сезоні
Щодобово ПСГ поповнюються в середньому на 35 млн. кубометрів газу. Якщо темпи збережуться, то до початку опалювального сезону запас наблизиться до 16 млрд кубометрів. Це майже на 2,5 млрд кубометрів більше, ніж було на 1 жовтня минулого року.
Здавалося б, що в такій ситуації імпорт і не потрібний. Навіщо тоді шукати додаткові кошти?
Є два чинники, які можуть суттєво вплинути на ситуацію із газом в Україні.
Перший чинник – безпека. За даними української розвідки, з наближенням холодів росіяни з великою ймовірністю можуть активізувати обстріли не тільки об'єктів генерації та передачі електроенергії, а й газової інфраструктури.
Фото: Атака росіян на об'єкт газовидобутку в Україні (facebook.com/NaftogazGroup)
"Ми вважаємо, що в осінньо-зимовий період, крім об'єктів, що забезпечують виробництво електроенергії та теплопостачання, під загрозою атак також може опинитися газотранспортна система та об'єкти газовидобутку в Полтавській та Харківській областях. Крім того, існує ризик для інфраструктури, яка забезпечує відбір газу зі сховищ та імпорт газу з Європи", – сказав у коментарі РБК-Україна представник ГУР МО Андрій Черняк.
Атаки на газо- та нафтовидобуток вже посилилися. Тільки 9 серпня проти об'єктів газовидобування противник застосував десятки ударних дронів.
"На місці – значні руйнування, частину обладнання виведено з ладу. Роботу об'єкта призупинено", – повідомили у "Нафтогазі".
Читайте також: Росія три дні поспіль атакує "Нафтогаз" у різних регіонах України
Втрати видобутку вдається відновлювати протягом кількох днів, тому темпи накачування газу в ПСГ істотно не змінюються. Однак повторні атаки можуть призвести до серйозних пошкоджень обладнання. Після кожного ремонту воно стає вразливішим, а усунення наслідків нових ударів може займати більше часу. Через війну періоди зниження видобутку може бути тривалішими.
"Можливі втрати видобутку ще до початку опалювального сезону та необхідність імпорту газу протягом зими на додаток до вже накопичених запасів", – сказав співрозмовник з однієї великої енергокомпанії України.
Якщо видобуток скорочується, активніше починають використовувати газ зі сховищ. Але їх також можуть атакувати.
Основні сховища газу знаходяться у західній частині України. Найбільше – Більче-Волицько-Угерське у Львівській області. Ризик полягає не так у тому, чи вистачить Україні накопиченого газу, як у можливості фізично витягти його із системи.
У разі пошкодження компресорної інфраструктури, яка забезпечує відбір газу з ПСГ, доступ до газу може бути частково обмежений.
Повністю зупинити відбір газу росіянам навряд чи вдасться навіть сильними ударами, сказало виданню джерело, знайоме з роботою української ГТС.
"Там нескладна інженерна система і її можна оперативно відновити. Крім того, ПСГ пов'язані між собою мережею труб. Ушкодження компресорної системи може скоротити обсяг відбору газу на певний період, але повністю зупинити – складно", – сказав співрозмовник.
2024 року в Україні проводили детальне моделювання різних сценаріїв можливості роботи ГТС та ПСГ в умовах обстрілів. Воно не показало варіантів повного блокування відбору газу зі сховищ. Але якщо доступ до сховищ все ж таки буде обмежений, то збільшиться потреба в імпортних потоках газу для поточного споживання.
Російські обстріли теоретично можуть скоротити можливості імпорту газу, але практично досягти цього дуже складно, сказав співрозмовник РБК-Україна, знайомий із роботою української ГТС.
Найбільш безпечний напрямок – постачання газу через Польщу. Компресорна інфраструктура, яка забезпечує його перекачування, знаходиться на польській стороні. На українській території компресорів немає. Іншими словами, щоб зірвати постачання газу, росіянам довелося б атакувати територію Польщі.
Словацький та угорський напрями мало вразливі, сказав співрозмовник видання.
"За будь-якого сценарію імпортний газ можна буде перекачувати в Україну. Але якщо навіть будуть якісь перебої, то для відновлення роботи потужностей не знадобиться багато часу", – зазначив він.
Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко вважає ризики, пов'язані із припиненням імпорту газу через обстріл, мінімальними.
"Якби росіяни могли "вибити" імпорт, то вже зробили б це", – сказав він у коментарі виданню.
І справді, з початку активної фази війни інфраструктура, що забезпечує імпортні поставки газу, не обстрілювалася.
Другий фактор – ціна газу. Скільки газ коштуватиме взимку, поки що припустити складно. Але ніхто не чекає на суттєве зниження цін через невизначеність ситуації на Близькому Сході.
Читайте також: Іран висунув нові вимоги для відкриття Ормузької протоки
Останній тиждень ціна газу на головному європейському хабі TTF коливалася в межах 550-650 євро за тисячу кубометрів. Через дорожнечу закупівлі європейськими споживачами скоротилися.
Сховища Європи поки що не заповнені навіть на 60%, і вийти на заплановані 80% навряд чи вдасться. У таких умовах зимовий попит на газ залишиться високим, що може спровокувати зростання цін.
Отже, чим більше коштів Україна залучить на закупівлю газу, тим легше буде пережити опалювальний сезон і впоратися з наслідками можливих обстрілів.
Чинник Юлії Свириденко
Саме для пошуку додаткових грошей до керівництва НАК "Нафтогаз України" планують призначити екс-прем'єра Юлію Свириденко. У всякому разі, так виданню повідомило джерело, знайоме з обговоренням цієї ідеї.
Фото: Юлію Свириденко планують призначити в.о. голови "Нафтогазу" (Getty Images)
"Це, скоріше, політичне призначення для Юлії Анатоліївни з метою домовлятися з партнерами та шукати додаткові гроші для "Нафтогазу", – зазначив співрозмовник.
Сприяти домовленостям мають зв'язки, які екс-прем'єр налагодила за час роботи в уряді.
За інформацією ще кількох співрозмовників, Свириденко сама захотіла очолити НАК.
"Вона не хотіла їхати кудись послом, а хотіла залишитися в Україні на позиції СЕО в "Нафтогазі", – сказав один із них.
Але повноцінним головою правління НАК у Свириденка найближчим часом стати не вдасться. Для цього призначення повинен бути проведений конкурс, за результатами якого наглядова рада компанії і призначить нового керівника.
Але для перемоги у конкурсі Свириденко поки що не має основного – досвіду роботи в нафтогазовому секторі. До того ж, є і законодавче обмеження.
Юридичне питання
Згідно зі статтею 26 "Закону про запобігання корупції", Свириденко не може до середини липня 2027 року бути керівником НАК ні на постійній основі, ні як виконувач обов'язків голови правління.
Ця стаття забороняє звільненим чиновникам протягом року обіймати керівні посади в компаніях, якщо раніше вони ухвалювали рішення щодо цих компаній. Юлія Свириденко брала участь у ухваленні рішень Кабміну щодо діяльності "Нафтогазу" як глава уряду.
Але, за інформацією РБК-Україна, політичне рішення про призначення Свириденка в НАК вже ухвалено остаточно. Вона може бути призначена членом правління НАК та одразу ж в.о. глави підприємства. Очікується, що наглядова рада НАК формалізує призначення вже найближчим часом.
Декілька фахівців у галузі корпоративного права, з якими спілкувалося РБК-Україна, вважають, що позитивне рішення наглядового органу може викликати сумніви з юридичної точки зору.
Подібна проблема вже виникала при призначенні головою НАК Юрія Вітренко та Олексія Чернишова. У першому випадку Кабмін на добу позбавив повноважень наглядову раду і в цей період призначив Вітренко своїм рішенням.
У випадку з Чернишовим в 2022 році було змінено статут компанії. У колишній редакції статута НАК була "юридичною особою приватного права" і тому на неї поширювалася дія статті "Закону про запобігання корупції". Тобто, Чернишова не можна було призначити головою компанії протягом року з моменту звільнення з Кабміну.
Після зміни пункт про правовий статус юридичної особи з документу виключили. Таким чином, формально річне обмеження для призначення керівництва компанії перестало діяти.
Ці зміни не выд0мынено. Фактично вони і зараз дають підстави для призначення нового керівника НАК не зважаючи на норму антикорупційного закону.
Юристи у сфері корпоративного права у розмові з виданням сказали, що ситуація суперечлива. НАК за всіма ознаками може вважатися юридичною особою приватного права, хоч це і не зафіксовано у статуті.
Якщо стосовно призначення екс-прем'єра в НАК у партнерів виникнуть питання, то це вплине на її здатність залучати кошти для компанії. Про це сказали кілька співрозмовників, залучених до переговорів щодо фінансування енергетичного сектору України.
Але окрім керівництва НАК, переговори з ключовими партнерами з питань фінансування проводять міністри фінансів і енергетики, і прем'єр-міністр.
Поки що є надія на додаткові грантові кошти для закупівлі газу від деяких країн, а також на домовленості зі США про постачання LNG. Пробні партії газу через океан Україна отримала ще на початку поточного року. І вже кілька місяців з американськими партнерами триває діалог щодо продовження закупівель з умовою передоплати, або за іншою схемою, яка може знизити фінансове навантаження на НАК "Нафтогаз України".
Запитання – Відповіді (FAQ)
– Навіщо Україні імпортувати газ, якщо сховища активно заповнюються?
– Додатковий імпорт потрібен як страховка у разі зниження видобутку, проблем із відбором газу з ПСГ через російські обстріли.
– Чи може Росія повністю перекрити Україні доступ до газу у сховищах?
– Цілком зупинити відбір газу буде складно. Але пошкодження компресорної інфраструктури може на певний час скоротити обсяги відбору та збільшити потребу в імпортному газі.
– Чи зможе Росія зупинити імпорт газу з Європи?
– Загроза невелика. Найбільш безпечним вважається польський напрямок. Словацький та угорський напрямки також малоуразливі.
– Навіщо Юлію Свириденко хочуть призначити головою "Натогазу"?
– Одне з основних завдань для Свириденка у "Нафтогазі" – залучення грошей на імпорт газу. Однак її призначення головою компанії стикається з юридичними питаннями.