Попит на валюту залишається вищим за пропозицію
На валютному ринку України формується нова рівновага, однак попит на іноземну валюту продовжує перевищувати її пропозицію. Водночас інтервенції Національного банку, міжнародні резерви та висока дохідність гривневих інструментів стримують ризик різкої девальвації.
Про це в коментарі РБК-Україна розповів директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності ''Глобус Банку'' Тарас Лєсовий.
Що відбувається на валютному ринку
За словами Тараса Лєсового, зараз можна говорити про формування певної нової валютної рівноваги. Вона поки далека від ідеальної, оскільки попит на валюту продовжує перевищувати пропозицію, однак існують фактори, які не дають цьому дисбалансу автоматично перетворитися на девальвацію.
За приблизними оцінками, на міжбанківському ринку попит може перевищувати пропозицію на 15–20%. Це пов’язано передусім зі значним структурним попитом України на імпорт – пальне, енергетичне обладнання, техніку, комплектуючі та інші необхідні товари.
Війна водночас ускладнює експортну логістику та обмежує можливості швидкого збільшення валютного виторгу. Крім того, частина бізнесу формує валютний запас, намагаючись заздалегідь зафіксувати майбутні витрати за імпортними контрактами.
Однак, як зазначає Лєсовий, важливий не лише сам дисбаланс між попитом і пропозицією, а й те, як він компенсується.
Скільки валюти продає НБУ
Національний банк залишається фактично головним постачальником додаткової валюти на ринок. У серпні обсяг валютних інтервенцій становив близько 4,82 млрд доларів, або понад 1,1 млрд доларів у середньому на тиждень.
Саме завдяки цьому продовжує працювати режим ''керованої гнучкості''. Курс може змінюватися відповідно до ринкової ситуації, але різкі та небажані коливання згладжуються.
За оцінкою Лєсового, це є однією з причин, чому психологічна позначка 45 грн за долар поки не перетворюється на нову курсову норму.
Навіть якщо такий рівень ситуативно з’являтиметься в окремих обмінниках, для його стійкого закріплення потрібен значно сильніший і триваліший імпульс.
Серед потенційних факторів, які могли б спричинити такий рух, експерт називає суттєве скорочення міжнародного фінансування, різке збільшення імпортних потреб, посилення інфляційних очікувань або масштабні зміни у валютній політиці НБУ.
Якими є міжнародні резерви
На початок вересня міжнародні резерви скоротилися до 48,7 млрд доларів. Водночас їхній обсяг відповідає приблизно чотирьом місяцям майбутнього імпорту.
Крім того, до кінця року Національний банк очікує збільшення резервів приблизно до 70 млрд доларів завдяки міжнародній фінансовій підтримці.
Таким чином, за словами Лєсового, ресурс для проведення валютних інтервенцій залишається достатнім.
Як інфляція впливатиме на валютний ринок
Одним із головних тригерів для валютного ринку залишається інфляція. Річний показник у серпні становив 8,1%, а НБУ прогнозує його прискорення приблизно до 10% за підсумками року.
Додатковий ціновий тиск можуть створювати нові воєнні ризики для логістики та енергетики. Наслідки атак на логістичну інфраструктуру, зокрема, можуть проявлятися із затримкою.
Бізнесу потрібен час для переорієнтації маршрутів, оцінки нової собівартості перевезень та поступового перенесення додаткових витрат у кінцеві ціни.
Тому осінь, за оцінкою експерта, може стати періодом, коли інфляційні наслідки останніх атак проявляться виразніше. За оцінками НБУ, додаткові логістичні витрати можуть додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункта до річної інфляції наприкінці року.
Водночас цей ризик не заперечує доцільності гривневих інструментів, а навпаки – підвищує важливість дохідності заощаджень.
Чому гривневі інструменти стримують попит на валюту
Лєсовий звертає увагу на відмінність нинішньої ситуації від періодів, коли люди фактично обирали між гривнею без доходу та іноземною валютою.
Зараз гривневі інструменти – депозити та ОВДП – мають досить високу номінальну ставку. Це формує додатковий бар’єр для масового перетікання коштів у валюту.
Яким буде курс долара та євро 21–27 вересня
На період 21–27 вересня базовий коридор для долара на міжбанку, за прогнозом Лєсового, становитиме 44,4–44,8 грн за долар.
Для євро діапазон буде ширшим – близько 51,5–52,5 грн за євро. На внутрішній курс впливатимуть, зокрема, світові зміни співвідношення євро/долар, яке може перебувати в межах 1,15–1,17.
На готівковому ринку прогнозований діапазон становить:
- 44,6–44,8 грн за долар;
- 51,5–52,5 грн за євро.
''Крок'' щоденних курсових змін, за оцінкою експерта, може становити до 0,05–0,15 грн на міжбанку, до 0,1–0,2 грн у комерційних банках та до 0,3 грн в обмінниках.
Різниця між курсами купівлі та продажу прогнозується на рівні до 0,15 грн за долар і 0,2 грн за євро на міжбанку, до 0,5–0,6 грн за долар і 0,8–1 грн за євро у комбанках та до 0,6–1 грн за долар і 1–1,3 грн за євро в обмінниках.
Середня різниця між курсами міжбанку та готівкового ринку може становити 0,1–0,15 грн.
Середні тижневі курсові відхилення, за прогнозом Лєсового, перебуватимуть у межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.
Читайте також: Заощадження перед зимою: банкір пояснив, скільки коштів тримати у валюті