Вітрові турбіни вважаються одним із символів переходу до чистої енергетики. Але величезні конструкції з лопатями, що обертаються на сотні метрів над землею, мають несподіваний побічний ефект: вони можуть створювати перешкоди для радарів.
Проблему помітили ще десятиліття тому, коли NASA та Міністерство енергетики США досліджували перші промислові вітротурбіни. Повністю розв’язати її досі непросто.
Причина — у принципі роботи радара. Він надсилає радіосигнал і аналізує його відбиття, щоб визначити відстань і швидкість об’єкта. Але коли сигнал стикається з величезною лопаттю, яка швидко рухається, система отримує додаткове відбиття.
У результаті нерухома конструкція може виглядати для радара як великий об’єкт, що рухається. А якщо йдеться про цілу вітрову електростанцію, десятки турбін створюють безліч таких сигналів одночасно.
Це потенційно може ускладнювати роботу як військових систем спостереження, так і цивільних метеорологічних радарів.
Дослідники MIT Lincoln Laboratory вже випробували кілька способів боротьби з перешкодами. Вони змінювали роздільну здатність радара, використовували просторові відмінності між реальною ціллю та турбіною, а також експериментували з формою радіоімпульсів.
Методи показали результат, але повного вирішення проблеми поки немає. Особливо складно боротися з тим, що лопаті створюють перешкоди одразу в кількох доплерівських діапазонах.
Цікаво, що одним із потенційних варіантів у майбутньому можуть стати безлопатеві вітрові турбіни. Вони не мають величезних обертових лопатей, а отже, теоретично могли б значно менше впливати на радари.
Виходить парадокс: чим більше вітряків з’являється для виробництва чистої енергії, тим важливіше навчитися так будувати їх, щоб вони не заважали системам, які допомагають бачити те, що відбувається в небі.