Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.
Експерти відзначають, що на ринку хлібобулочних виробів уже відчутні позитивні зміни, і в цьому найбільша заслуга крафтярів, які виробляють різноманітний хліб, та індустріальних виробників, які впроваджують інновації та змінюють базовий асортимент виробів. На полицях магазинів дедалі більше з’являється продуктів на основі живих заквасок, зі спеціями, за новими рецептурами.
Борис Шестопалов, засновник Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group
Сьогодні Україна поступово стає експортером замороженого хліба, житнього хліба, хліба на заквасках, і ця тенденція буде продовжуватися. Але потрібно зробити ще багато речей — вирощувати більш якісну сировину, яка відповідатиме усім потребам виробників.
Стас Завертайло, співзасновник та CEO мережі кондитерських Honey та пекарень «Завертайло»
Мушу констатувати, що більшість борошна, яке ми використовуємо в нашому виробництві, — імпортоване. Пасту та круасани ми готуємо з італійського борошна, вершкове масло, вершки — також імпортні. Однак я впевнений, що в Україні можна виробляти якісну продукцію і навіть кращу, ніж за кордоном. Але для цього потрібно перемогти, щоб ми перестали сприймати продукти як джерело калорій. Ми маємо дійти до того, що хліб — це гастрономічний продукт, а не просто їжа.
Андрій Васьковець, СEO «Терлич»
Люди, які купують пасту, і люди, які купують макарони, однаково приходять за калоріями. Ринок рухається таким чином, що споживчий інтелект глибинно диференційований між тими, хто хоче з’їсти пасту, і тими, хто не замислюється, які калорії споживає. Тому основний тренд, який буде відбуватися в Україні, включає два напрями: люди, які їдять макарони, дивитимуться на ціну, інший напрям — споживання суто пасти.
Андрій Васьковець, СEO «Терлич»
Угорщина вже пройшла такий шлях. Там погодні умови подекуди гірші, ніж в Україні, для вирощування твердих сортів пшениці, але їхня влада надала гранти на 10 років для виведення селекційних сортів, які виробник макаронних виробів буде готовий приймати як сировину. І за 10 років вони вивели три сорти, які добре ростуть за тамтешнього клімату. У нас ця стратегія відсутня. Провалля між макаронами і пастою — у відсутності комунікації та фінансування довгострокових проєктів.
Ярослав Мазуренко, керівник департаменту аграрного виробництва компанії «Волинь-Зерно-Продукт» (ТМ «ВІЛІЯ»)
Наша компанія займається вирощуванням твердої пшениці з 2015 року. Ми створили таку модель, що загалом пшениця у нас займає 20% від усіх площ, а тверда пшениця — 20% від площі під м’якою. Тверда пшениця дорожча в технології вирощування приблизно на 20%, за врожайністю вона дає на 25% менше за м’яку пшеницю, тобто тверді сорти на 50% виходять дорожчими в собівартості.
Ярослав Мазуренко, керівник департаменту аграрного виробництва компанії «Волинь-Зерно-Продукт» (ТМ «ВІЛІЯ»)
За 8 років вирощування твердої пшениці ми перейшли на німецьку і французьку селекції, адаптували сорти під технологію. Останні три роки отримуємо зерно хорошої якості. Це дозволило побудувати новий млин, і зараз запускаємо власну лінійку борошна з твердих сортів пшениці. У майбутньому побачимо, як це буде конкурувати з експортом. Адже зерно вигідніше експортувати, ніж змолоти його на борошно.