Палюча спека, яку ми відчуваємо, лісові пожежі, що лютують у країнах, і невидимий вуглекислий газ, який наповнює повітря, серйозно впливають на нашу планету. У 2023 році світ спостерігав надзвичайну спеку, яка викликала значні лісові пожежі та спричинила сильні посухи по всьому світу. Більше того, ці несприятливі умови значно послабили здатність землі поглинати атмосферний вуглець. Результат? Помітне підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері, що посилює занепокоєння щодо прискорення зміни клімату.
Тепло і атмосферний вуглець
Дані Гавайської обсерваторії Мауна-Лоа показали, що концентрація вуглецю в атмосфері різко зросла на тривожні 86% у 2023 році порівняно з 2012 роком. Це зростання встановлює новий рекорд від початку відстеження цих рівнів у 1958 році.
Цікаво, що зростання рівня вуглекислого газу не може бути пов’язано лише з викидами викопного палива. Здається, вони зросли лише приблизно на 0,6 відсотка. Отже, що є основним винуватцем сплеску викидів? Ймовірно, це пов’язано з ослабленим поглинанням вуглецю природними екосистемами.
Ослаблений поглинач вуглецю
Міжнародна група вчених за підтримки проекту ESA Science for Society Near-Realtime Carbon Extremes разом із проектом Climate Change Initiative RECCAP-2 вирішила дослідити основні причини цієї події.
Експерти використовували глобальні моделі рослинності та супутникові дані, щоб прискорити звіт про вуглецевий бюджет на 2023 рік. Земля зазвичай поглинає приблизно одну третину викидів вуглекислого газу, створених людиною. Однак у 2023 році ця здатність до поглинання впала лише до однієї п’ятої від свого звичайного рівня, що стало найнижчим показником наземного поглинання вуглецю за два десятиліття.
Екстремальна теплота та здатність накопичувати вуглець
«Наші дослідження показують, що 30% цього зменшення було спричинено надзвичайною спекою 2023 року, яка спричинила масштабні лісові пожежі, які спустошили величезні території канадських лісів і спричинили сильну посуху в деяких частинах тропічного лісу Амазонки», — сказав Філіп Сайє, науковець із Франції. Лабораторія наук про клімат і навколишнє середовище.
«Ці пожежі та посухи призвели до значної втрати рослинності, послаблюючи здатність наземної екосистеми поглинати вуглекислий газ. Це ще більше посилилося особливо сильним Ель-Ніньо, який історично зменшує здатність поглинати вуглець у тропіках».
Ситуацію погіршив особливо потужний Ель-Ніньо, який історично зменшує здатність поглинати вуглець у тропіках.
Вуглець, що викидається внаслідок лісових пожеж
Широко поширені лісові пожежі в Канаді та посухи в Амазонці у 2023 році викинули в атмосферу майже таку ж кількість вуглецю, як загальні викиди викопного палива в Північній Америці. Це відкриття підкреслює серйозний вплив зміни клімату на природні екосистеми. Дощовий ліс Амазонки, один із найважливіших поглиначів вуглецю на планеті, демонструє ознаки тривалого лиха. Деякі регіони Амазонки, які більше не поглинають вуглець, перетворилися на чисті джерела викидів вуглецю.
Зменшується здатність Землі поглинати вуглець
Зменшення здатності наземних екосистем Землі поглинати вуглекислий газ може означати, що ці природні поглиначі вуглецю наближаються до своїх меж. Вони не зможуть продовжувати надавати послуги з пом’якшення поглинання половини спричинених людиною викидів вуглекислого газу.
«Отже, досягнення безпечних меж глобального потепління вимагатиме навіть більш амбітних скорочень викидів, ніж передбачалося раніше», – додає Сіайс.
Збереження вуглецевого циклу Землі
Дослідження також підкреслює, що поточні кліматичні моделі можуть недооцінювати темпи та вплив екстремальних подій, таких як посухи та пожежі, на деградацію цих важливих резервуарів вуглецю.
«Розуміння прямого впливу зміни клімату на вуглецевий цикл є обов’язковим, і два дослідницькі проекти ЄКА демонструють важливість спостереження Землі для розробки методологій для забезпечення швидкої оцінки цих впливів у всьому світі», — сказав Стівен Пламмер, прикладні програми спостереження за Землею ЄКА. науковець.
«Ці результати викликають особливу тривогу, особливо враховуючи труднощі, з якими світ стикається з обмеженням потепління до 1,5°C, як це передбачено Паризькою угодою», — зазначив Клемент Альбергель, виконуючий обов’язки керівника відділу актуальної кліматичної інформації ESA.
Враховуючи ці тривожні відкриття, життєво важливо запитати себе: як ми можемо сприяти пом’якшенню цих наслідків? Чи можемо ми споживати менше, переробляти більше та шукати більш екологічні альтернативи в нашому повсякденному житті? Необхідність кліматичних заходів не може бути більш нагальною. Дослідження опубліковано в журналі National Science Review.