Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.
Квоти ЄС для української продукції становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів. Що це може означати для агросектору та економіки зокрема — AgroPortal.ua дізнавався у голови комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олександри Авраменко.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Існує певний перелік продукції, яка обмежується в доступі до європейського ринку. 2021 року ще не для всіх товарних груп діяли нульові імпортні мита, та були встановлені торговельні обмеження у вигляді квот. Це означає, що з 6 червня ми повертаємося до квотних обмежень доступу до європейського ринку. Частково це також може означати відкат від максимальної лібералізації, українські товари вже не матимуть такого відкритого доступу до ЄС, як в останні 2,5-3 роки.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Якщо, наприклад, для пшениці та продуктів її переробки в 2021 році діяла квота у розмірі 1 млн т, а під час дії АТЗ її не було взагалі, то на 7/12 від річних обсягів буде приблизно 580 тис. т. На ячмінь і продукти його переробки була квота 350 тис. т, а на 7/12 повертається 204 тис. т. Кукурудза, як їхала без обмежень, так і продовжить їхати, оскільки це продукт, на який є хронічний дефіцит на європейському ринку, та для якого діє ставка erga omnes — 0% імпортного мита для всіх третіх країн.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Для мене, наприклад, доволі болюча історія з томатною пастою. Тому що в нас не так багато регіонів, які вирощують томати, з яких потім виробляють пасту. Це одні з найбільш постраждалих від війни територій. І, відповідно, для них обмеження в доступі до європейського ринку є дуже проблематичним на тлі відновлення від наслідків війни.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Тут ми втрачаємо дуже суттєво, але, якщо агровиробники мають змогу підготуватися, то є віра в те, що все не так погано. Проте, якщо компанії не готові до такого розвитку подій, і для них європейський ринок є критично важливим, то їм буде доволі складно швидко переорієнтувати напрямки експорту. І чи буде у нас цього року, як було у 2024-му — $24,7 млрд валютної виручки від агросектору, — це велике питання.
Олег Пендзин, економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу
Ми знаходимося напередодні дуже потужних перемовин Європейського Союзу зі США щодо пошуку компромісів у питаннях спільних торговельних стосунків. Безперечно, американці зацікавлені в надходженні на європейський ринок своєї аграрної продукції: яловичини, зернових. І питання допуску цієї продукції на європейський ринок є чутливим, воно може ускладнити переговорний процес.
Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки
Варто зазначити, що статистика на нашому боці, оскільки в європейському імпорті продовольства частка України складає 7%. До початку повномасштабної війни це було 5%. Така статистика говорить про те, що ми є незначним гравцем на ринку ЄС. Якщо ми розділимо наш імпорт на аграрний ВВП ЄС, то це складе 2% — грубо кажучи, частка України становить 2% європейського ринку. Чи можемо ми демпінгувати за такої частки? Мабуть, ні. Але європейці рахують інакше, і по деяких продуктах хочуть ввести досить жорсткі квоти.
Ілля Несходовський, економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації
Ми бачили протести, оскільки українська агропродукція створювала конкуренцію для їхніх національних виробників. Але якщо брати торгівлю України з Польщею, то вона імпортувала продукцію нам на $7 млрд, в той час як ми їм експортували на $4,7 млрд. За деякими позиціями я б не сказав, що це чесна конкуренція. Зокрема, вони активно поставляють молочну продукцію, і ціна на неї нижча, ніж в Україні, насамперед завдяки дотаціям з бюджету ЄС, що дає можливість польським виробникам тримати таку низьку ціну.
Олег Пендзин, економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу
Виробляючи достатньо велику кількість агропродукції, ми маємо чималий попит на внутрішньому ринку. Це стосується сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин та іншого. Ці речі варто виробляти в Україні, адже попит є. І тоді питання світової торгівлі нас хвилюватиме набагато менше, адже ми будемо значно сильнішими та стабільнішими в межах власної економічної моделі.