Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?
Як країна-кандидат на вступ до ЄС, Україна має узгодити свої кліматичні й аграрні політики за європейськими стандартами. Закон «Про основні засади державної кліматичної політики» та Стратегія формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату до 2035 року окреслюють конкретні основні завдання — скорочення викидів парникових газів, адаптація до зміни клімату, інтеграція принципів кліматичної нейтральності в усі сектори економіки, включно із сільським господарством. Чи готові до цих змін фермери, з’ясовували експерти під час вебінару «Agrifuture UA: Кліматична стійкість агросектору — як розпочати трансформацію вже сьогодні».
Ольга Ігнатенко, експертка Інформаційного центру «Зелене досьє»
Якщо фермери почнуть вирощувати якусь нову кліматично стійку культуру, інші галузі економіки мають бути спроможні її переробити й продати, а споживач повинен бути готовим це купити. Якщо не використовувати викопне паливо, то маємо брати цю сировину деінде — сільське господарство може її виростити. Те саме стосується і будівельних матеріалів. Чудовий приклад — коноплі. Те, що робить кожен фермер, матиме дуже велике значення як на локальному рівні, так і на глобальному. Це і підтримання водності наших річок, зволоження боліт, зменшення залежності від екстенсивного поливу.
Микола Биков, дорадник ГС «Зелені Агро Рішення»
Десь із 2014-2015 років, коли всі господарства відчули першу посуху, перше зниження врожайності, прийшло розуміння, що постійного зростання врожайності та прибутків не буде, бо є ще клімат, на який вони не можуть вплинути. І вже тоді аграрії почали замислюватися про адаптацію. Зараз компанії проводять дослідження з адаптації технології в їхніх регіонах — які сорти використовувати, які добрива. У великих холдингах є дослідницькі центри, і питання застосування кліматичних технологій — першочергове. Якщо раніше велику увагу приділяли пестицидам, добривам, то зараз головне питання — як зберегти врожайність, як використати кожен міліметр вологи.
Сергій Замідра, експерт із сільського розвитку та представник Проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA)
Легко працювати з великими аграрними компаніями, де всі розуміють, що таке інновації, та як на них заробляти, і дуже складно там, де люди на землі сфокусовані на виживанні. Як вони можуть об'єднатися, отримати доступ до інновацій? У ЄС цим опікується АКІS, зараз і в Україні напрацьовується подібна база знань.
Михайло Соколов, заступник Всеукраїнської аграрної ради
За попередніми оцінками, у 2050 році 50% площі буде в посушливій зоні. Просто шляхом No-till, Strip-till проблему не вирішити. За наявного балансу води з нормою поливу 2 куб. м на гектар ми зможемо поливати лише 4 млн га. Що робити з іншими землями? 11 млн га просто неможливо буде використовувати. Якщо ми почнемо скорочувати виробництво, це буде не лише наша проблема як бізнесу та країни, а й світова проблема. І, можливо, вона буде гіршою, ніж кліматичні проблеми.