Без детінізації та захисту капітальних видатків країні загрожує тривала залежність від донорів
Перше півріччя 2026 року Україна завершила з формальним скороченням дефіциту бюджету. Проте внутрішніх доходів країни катастрофічно не вистачає для покриття воєнних потреб, а левова частка стабільності забезпечується іноземними грантами та кредитами.
В колонці для РБК-Україна економіст Богдан Данилишин аналізує, чим загрожує залежність від зовнішніх донорів та якими є реальні перспективи української економіки до кінця року.
Головне:
- Доходи бюджету в першому півріччі 2026 року становили 2,52 трлн гривень, видатки – 2,83 трлн гривень.
- Завдяки майже 570 млрд гривень грантів дефіцит бюджету за підсумками січня-червня зменшився до 303,2 млрд гривень.
- Близько 70% усіх видатків іде на безпеку та оборону, а річний ресурс оборонного сектору після червневих змін зростав до 4,367 трлн гривень.
- Державний борг досяг 9,49 трлн гривень, при цьому понад 75% є зовнішнім боргом, прив'язаним до іноземної валюти.
- Зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні лише 1,0-1,8%, за прогнозами Міжнародного валютного фонду та Національного банку України.
Перше півріччя 2026 року формально виглядає сильніше за аналогічний період минулого року. Маємо ситуацію, коли доходи державного бюджету сягнули близько 2,52 трлн гривень, видатки – 2,83 трлн гривень, а дефіцит скоротився до 303,2 млрд гривень.
Проте головним чинником поліпшення стали майже 570 млрд гривень міжнародних грантів. Без трансфертів приріст доходів становив би лише 18,3%, а розрахунковий дефіцит – 876,7 млрд гривень.
Отже, бюджетна рівновага залишається не внутрішньою, а значною мірою імпортованою. Сам Мінфін попереджає, що несвоєчасне надходження зовнішньої допомоги може ускладнити фінансування дефіциту та відновлення інфраструктури.
Воєнна структура видатків
Близько семи з кожних десяти гривень видатків припало на оборону, безпеку, громадський порядок і судову владу. Це неминучий пріоритет воюючої держави, але він звужує ресурс для подальшого відновлення енергетики та інфраструктури, розвитку соціальної сфери.
Ризик посилює майже нульова динаміка капітальних видатків – відкладені ремонти сьогодні означають більші бюджетні потреби завтра. Після червневих змін до бюджету річний ресурс сектору безпеки й оборони збільшено до 4,367 трлн гривень, тому тиск на казну в другому півріччі лише зростатиме.
Читайте також: Вигідніше за долари: що таке ОВДП і чому їх радять купувати експерти
Ринок ОВДП покриває лише обмежену частину потреб. Станом на 1 серпня 2026 року залучення майже дорівнюють погашенням, тому чисте внутрішнє фінансування залишається незначним.
Водночас державний і гарантований державою борг на кінець червня досяг 9,49 трлн гривень. Його перевага – пільгова структура: 66,4% портфеля припадає на кредити міжнародних партнерів, а середньозважена ставка становить 4,43%.
Однак понад три чверті боргу є зовнішнім, близько 80% номіновано в іноземних валютах або СПЗ. Це робить гривневу вартість зобов’язань чутливою до курсу та політичних рішень донорів.
Що нас чекає?
Навіть за масштабної бюджетної підтримки економічна база зростає повільно. МВФ прогнозує збільшення ВВП 2026 року лише на 1,0–1,6%, НБУ – на 1,8%.
Ніхто крім нас самих нам не допоможе. Потреби у відновленні та реконструкції вже оцінюються у 587,7 млрд доларів. Хоча цей показник не можна прямо порівнювати з поточними бюджетними трансфертами.
Читайте також: Скільки коштів потрібно Україні для відновлення та розвитку після війни? Підрахунки уряду
Головний ризик полягає не в одномоментній неплатоспроможності, а в тривалій залежності від грантів, пільгових кредитів і воєнного попиту за слабкої приватної інвестиційної активності.
Тому бюджетна стратегія має поєднати гарантоване багаторічне зовнішнє фінансування, детінізацію, кращу податкову адміністрацію, захист продуктивних капітальних видатків і розвиток довшого внутрішнього ринку ОВДП. Інакше нинішня стабільність залишатиметься дорогою паузою, а не основою відновлення.