В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.
Саме тому онлайн-виданння AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів запустило освітньо-грантовий проєкт для крафтових виробників харчових продуктів CraftUP Ukraine. Його мета: підтримати малих виробників продуктів харчування на шляху становлення та розвитку їхнього бізнесу, надати необхідні знання для ведення підприємницької діяльності, впровадження стандартів безпечності, розвитку власного бренду, розширення каналів збуту та залучення фінансування. Також проєкт покликаний сприяти збереженню української гастрономічної спадщини та формуванню спільноти крафтових однодумців.
19 березня завершився перший етап проєкту, у межах якого партнер — компанія Pro-Consulting — презентувала результати дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів представникам державних інституцій, асоціацій, експертам і медіа.
Каролін Спаанс, радниця з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні
CraftUP Ukraine є логічним продовженням конкурсу онлайн-видання AgroPortal.ua «Неймовірні села України», який ми підтримуємо з 2018 року. Досвід роботи з громадами показав потенціал і спроможності до розвитку крафтового виробництва. Ми переконані, що саме дрібні виробництва є основою економічної стабільності сільських територій. І це не тільки про податки та нові робочі місця. Це про створення сприятливих умов життя та розвитку для талановитих підприємців.
Денис Башлик, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
Крафтовий сектор поки що не охоплений державною політикою, тож наразі немає системних інструментів підтримки чи субсидіювання таких виробників. Проте сьогодні можна дивитися на цю діяльність під кутом розвитку сільських територій. Крафт може стати інструментом залучення ВПО, ветеранів та жінок у відновлення громад. Це комплексний підхід, який варто інтегрувати у державні стратегії. Адже йдеться не лише про виробництво їжі, а й про формування локальної ідентичності.
Микола Мороз, заступник директора департаменту сільського розвитку – начальник управління Мінекономіки
Наявність люфту в обсягах виробництва дає крафтовим виробникам можливість зростати та з часом переходити в середній сегмент. Якщо ж одразу жорстко обмежувати їхні обсяги, ми заберемо цей потенціал до розвитку. Тому створення такого «простору для зростання» є одним із завдань держави. Говорити про податкові пільги, особливо для підакцизної продукції, поки що неактуально у зв’язку з ситуацією в країні. Але ми йдемо до формування системи, яка дасть малим виробникам більше можливостей, зокрема у доступі до фінансування.
Ольга Трофімцева, керівниця проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог»
Стандарти виробництва — це передусім питання саморегулювання і відповідальності самих виробників через їхні об’єднання — кооперативи, асоціації тощо. Якщо саморегуляція не працює, тоді втручається держава. Але державне регулювання — це вже другий рівень. У секторі органічного виробництва ми бачимо, що така модель уже ефективно працює відповідно до європейських стандартів. У контексті євроінтеграції Україна рухатиметься в цьому напрямку. З часом для виробників відкриватиметься більше інструментів підтримки, зокрема пов’язаних зі Спільною аграрною політикою ЄС. Водночас без об’єднань виробників і належної інфраструктури існує ризик, що доступні ресурси просто не буде кому ефективно використати.
Андрій Талама, директор ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»
Одна з програм, яку ми реалізуємо спільно зі Шведською торговою радою, передбачає навчання виробників і допомогу з виходом на шведський ринок. Минулого року шість українських виробників уже підписали контракти зі шведським ритейлом. Цінність цієї програми в тому, що навчання проводять безпосередньо шведські партнери — ті, хто працює на цьому ринку. Цього року ми продовжили програму, зокрема у напрямі HoReCa: наприкінці березня 16 учасників поїдуть на навчання, і частина з них уже має контракти. Такі ініціативи потрібно масштабувати. Водночас процес виходу на ринки ЄС залишається складним і тривалим — зокрема через вимоги до сертифікації та включення виробників до відповідних реєстрів (трестів), без чого експорт продукції є неможливим.
Микола Мороз, заступник директора департаменту сільського розвитку – начальник управління Мінекономіки
Євроінтеграційні зміни, зокрема імплементація регламенту ЄС №1308, відкривають нові можливості для об’єднання виробників. Такі об’єднання отримують ширші права, зокрема можливість офіційно представляти й лобіювати свої інтереси на рівні держави. Йдеться також про певні послаблення в антимонопольному регулюванні та розширення інструментів взаємодії з державними інституціями, включно з податковими органами. Це дає виробникам можливість діяти більш системно, відкрито й ефективно.