Пасічник Віталій Кром з Новгород-Сіверщини, що на Чернігівщині, до війни тримав більше 30 бджолосімей. Останніми роками довелося зменшити їхню кількість до 20 та змінити кочове розміщення на стаціонарне. Проте, незважаючи на скорочення, бджоляру вдалося зберегти кількість і якість меду.
За сезон на пасіці в середньому качають 40-50 кг меду, а іноді й більше. Все залежить від сезону та погодних умов.
«Торік, коли була спека і все горіло, у нас був хороший взяток. Адже ми відрізняємось від Києва за часом цвітіння медоносів десь на 2-3 тижні. Тож коли запитують, звідки ми взяли акацієвий мед, якщо для нього не було погоди, ми пояснюємо, що у нас під час цвітіння акції погода була нормальною. До того ж поблизу немає великих виробництв, тут практично екологічно чиста зона. У нас багато різнотрав’я, а воно дає дуже хороші взятки», — розповідає AgroPortal.ua Віталій Кром.
Бджоляр додає, що пасіки у Степовій зоні розраховують на взятки з технічних культур. А його пасіка орієнтована на акацію, липу, хоч вона більш примхлива. Трапляється, що липа за 2-3 дні дає дуже хороший взяток, і цього вистачає. Бувають такі дні, що одна сім’я приносить 10-11 кг.
Віталій Кром, пасічник
Ми тільки починаємо виробляти в такій кількості. Колись у нас була одна сушарка, а тепер — десять. Така продукція користується попитом, хоч її в Україні ще мало. Її виготовленням, окрім мене, займається ще один виробник. Людям подобається ця новинка: ягоди та фрукти більше схожі на цукати. Але вони не піддавалися жодній обробці, без консервантів, і мед виходить збагаченим усіма ягодами, соками, поживними речовинами.
Віталій Кром, пасічник
З початком війни клієнтів стало набагато менше. Вони роз’їхались, багато кому передаємо нашу продукцію за кордон. Туристів зараз теж немає, заробіток зменшився, продажі здебільшого в інтернеті. Беремо участь у конкурсах, аукціонах, робимо донати. Зараз найголовніше — це перемога, все інше потім напрацюємо.
Віталій Кром, пасічник
Як переробника мене ціна влаштовує, а як для пасічників, які хочуть продати все оптом, то краще нехай подумають, що ціна може бути в іншому році зовсім іншою. Зараз 65 грн, а на наступний рік може бути 45 грн, і всі їхні плани та розрахунки можуть взагалі вилетіти в трубу. Тому потрібно думати про додану вартість, про те, як переробити і заробити. Якби ще й держава нам допомагала, було б набагато краще.