Нетипова ситуація для українського ринку пшениці спостерігається за підсумками 9 місяців поточного сезону. Станом на кінець березня експортовано лише 55% обсягу продукції, котра мала йти на міжнародні ринки.
Як повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», відповідно до прогнозів цього маркетингового року для експорту було призначено 17,6 млн т пшениці (без урахування внутрішньої потреби).
За попередніми оцінками, у липні – березні 2025/26 МР було експортовано 9,7 млн т пшениці, що на 25% нижче аналогічного показника минулого року. Протягом останніх 4 місяців середній показник обсягу експорту був на рівні 600 тис. т, хоча наявна достатня кількість пшениці. До країн ЄС (насамперед Іспанії та Італії) постачання скоротились, до країн Африки — зросли.
«Це відбулося через зростання обсягів виробництва країнами ЄС порівняно з попереднім роком. Якщо в 2024/25 МР в країнах ЄС було вирощено близько 122 млн т пшениці, то в 2025/26 урожай пшениці оцінюється вже на рівні 144 млн т. Таким чином Європейський Союз власними силами забезпечив свою потребу в пшениці, потреба в українській пшениці скоротилася», — пояснюють аналітики.
І додають, що в таких умовах з'являються ризики значних перехідних залишків пшениці й надалі можливі такі сценарії.
Сценарій №1. Обсяги експорту зберігаються на поточному рівні, значні перехідні залишки, ціна стабільна або падає. Україна продовжує експортувати близько 600 тис. т пшениці щомісяця. Таким чином перехідні залишки на кінець цього маркетингового періоду формуються на рівні 7 млн т. Ці залишки навіть перевищать показник 2021/22 МР, коли були заблоковані морські порти російськими військами.
«Такі значні перехідні залишки будуть тиснути на ціну на українському ринку, навіть якщо ціни на світовому ринку будуть зростати або призводити до зниження цін порівняно з поточним періодом. Цього маркетингового року світові залишки на кінець періоду знаходяться на найвищому рівні за останні 5 років. У липні 2026 року почне надходити врожай нового року, можуть виникнути питання з наявністю елеваторів для якісного зберігання зерна», — додали фахівці.
Сценарій №2. Обсяги експорту зберігаються на поточному рівні, значні перехідні залишки, ціна зростає. У цьому випадку позитивним моментом може бути зростання цін на пшеницю на світовому ринку, що може відбутися найближчими місяцями і перевищить негативні наслідки значних перехідних запасів на українському ринку. Наразі вже фіксується незначне пожвавлення вартості форвардних контрактів на новий врожай, і аграрії розпочинають укладати їх, використовуючи поточні ціни для фіксації майбутніх продажів.
«Окрім того, новий маркетинговий рік може принести зміни в обсяги світового виробництва, споживання та торгівлі, що в комбінації зі зростанням вартості важливих складників собівартості (пальне та азотні добрива) через війну на Близькому Сході може призвести до відчутного збільшення цін на пшеницю. У травні 2026 року USDA сформує балансові показники на наступний маркетинговий рік, що дозволить краще сформувати картину», — додають в УКАБ.
Сценарій №3. Обсяги експорту збільшуються завдяки зниженню цін, перехідні залишки знижуються до стандартного рівня. Для того, щоб подібний сценарій був реалізований, необхідно 3 наступних місяці відвантажувати по 2,4 млн т пшениці. В комбінації з наявними обсягами для експорту кукурудзи, лише по цим двом позиціям експорт становитиме близько 5,4 млн т щомісячно.
Як нагадали аналітики, в України був досвід місячних відвантажень понад 6 млн т зернових в умовах війни, однак відкрите питання, чи є фізична спроможність зробити це в поточній ситуації після значних атак на портову інфраструктуру. Окрім того, потрібен стабільний попит на наші зернові, який наразі доволі помірний.
«Будь-який із цих сценаріїв має право на існування і його реалізація визначатиметься насамперед зовнішньою кон’юнктурою. В українських аграріїв уже був наявний досвід роботи зі значними перехідними залишками, але то стосувалося здебільшого кукурудзи. І порівняно з попереднім періодом морський шлях експорту залишається доступним, що дає надії для знаходження оптимального варіанту для українського ринку пшениці. Окрім того, на тлі зростання виробничої собівартості в 2025/26 МР наявні перехідні залишки можуть частково слугувати інструментом хеджування ризиків для українських аграріїв», — резюмували в УКАБ.