Дата закінчення терміну дії автономних торговельних заходів (ATЗ) — 5 червня поточного року — невпинно наближається. Між тим, подальші умови торгівлі України з ЄС досі не визначені.
Попередні заяви представників європейських інституцій свідчили про небажання продовження торговельних преференцій для України. Але чи зможуть члени спільноти самостійно забезпечувати себе агропродовольчою продукцією, чи будуть шукати інших зовнішніх постачальників для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності?
Цю тему обговорювали учасники 10-ї онлайн-дискусії асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) «Порушення балансу: чи буде ЄС краще без української агропродукції».
Відсутність передбачуваності
Український аграрний бізнес розчарований підходом, обраним Європейським Союзом. Подібна невизначеність є проблемою для багатьох секторів і підсекторів й може також стати викликом для переробної галузі та зрештою — кінцевих споживачів. На цьому наголосив у вітальній промові президент УКАБ Алекс Ліссітса.
Алекс Ліссітса, президент УКАБ
ЄС — стратегічний партнер України, ринок ЄС зараз надважливий для українських сільгоспвиробників. Однак станом на середину травня ми не маємо жодної ідеї, що станеться після 5 червня: країні, в якій триває війна, бажано було б мати трохи більше передбачуваності з головним торговельним партнером. Звісно, ми враховуємо, що в Польщі проходять вибори, що є проблеми з європейськими фермерами, проте ми також чекаємо на краще розуміння нашої ситуації в Україні. Вже більше трьох років ми захищаємо свою землю і робимо все, щоб зберегти наше агровиробництво. Минулий рік був перший успішний за останні 3 роки, незважаючи на всі загрози та проблеми. Багато компаній нарешті змогли досягти позитивних показників, адже перші два роки війни були далекими від прибутковості.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Однак по м’ясу птиці подібне перенаправлення потоків чи компенсація не очікується, оскільки це не такий однорідний продукт порівняно з пшеницею. І якщо зараз пшениця відвантажується з портів Великої Одеси, то м’ясо птиці чи інші напівфабрикати не можуть вільно потрапляти на свої традиційні ринки через недостатню кількість контейнеровозів та рефрижераторів у одеських портах. Відтак ринок ЄС надзвичайно важливий для продукції птахівництва та для іншої готової чи пакованої продукції.
Альфонс Бальманн, директор Інституту аграрного розвитку в країнах із перехідною економікою ім. Лейбніца (IAMO)
Не завжди доречно говорити про «страждання» європейських фермерів. Якщо подивитися на сімейні господарства, то ферми з високою продуктивністю є дуже прибутковими, і більшість продукції надходить саме від них. Це стосується молочного скотарства, свинарства. Отже, сільське господарство в ЄС може бути прибутковим. Протягом останніх років німецькі фермери досягли майже рекордно високого рівня прибутковості, що пов'язано з інфляцією, тож дуже дивно бачити усі ці протести, оскільки середні показники не підтверджують тези про страждання, зокрема, німецьких фермерів від низьких прибутків.
Олег Нів'євський, засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Kyiv School of Economics (KSE)
В українському експорті до ЄС домінують сільськогосподарські товари, сировина. Тоді як ЄС постачає до України несільськогосподарські товари з високою доданою вартістю, тобто відбувається диференціація торгівлі. Введення тарифів — це свого роду удар по Україні з погляду доходів, ВВП, добробуту, водночас у випадку вільної торгівлі економіка ЄС не постраждає, а навіть додатково заробить приблизно $2 млрд.