Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.
Можливі наслідки для вітчизняного аграрного ринку обговорювали в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) під час онлайн-дискусії «Майбутнє торговельних відносин між ЄС та Україною у сфері агропродовольчої продукції після прийняття переглянутих торговельних преференцій 5 червня».
Нова, не найсприятливіша ера
Діалог про перспективи європейської інтеграції українського сільськогосподарського сектору розпочали більше року тому, і головна мета полягала у висвітленні важливості європейської інтеграції як для українського сільського господарства, так і для європейського. На цьому наголосив у вітальному слові президент УКАБ Алекс Ліссітса.
Алекс Ліссітса, президент УКАБ
УКАБ проводить багато зустрічей не лише онлайн, а й безпосередньо в Брюсселі, в парламенті ЄС, з дипломатами держав-членів, з європейськими бізнес-асоціаціями. Мета зустрічей — зрозуміти, що ж буде після 6 червня. На жаль, рішення весь час відкладали. Наразі починається нова ера, і вона не дуже приємна ні для України, ні для ЄС. Європейський Союз свідомо відмовився шукати рішення на період після дії ATЗ або продовжити термін їхньої роботи, і зараз ми шукаємо нові можливості. Водночас ми продовжуємо переконувати наших співрозмовників у тому, що агроторгівля з Україною — в інтересах самого ЄС.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Проте Європейська комісія встановила так званий місток між ATЗ та майбутнім режимом торгівлі, що, сподіваємось, розпочнеться з 1 січня 2026 року, або ж, можливо, навіть раніше, після завершення обговорення та імплементації статті 29 Угоди про асоціацію. Тоді нарешті будуть більш передбачувані правила торгівлі з ЄС.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Нові торговельні умови дають можливість протриматися протягом перехідного періоду, однак це досі не найкращий сценарій для української економіки та сільгоспвиробників, оскільки, по-перше, в країні триває війна, по-друге, є логістичні труднощі: українським експортерам досі важко досягти своїх традиційних ринків збуту. І ми б залюбки повернулися до них, але зараз це неможливо. Тому нам досі потрібен доступ до ринку ЄС.
Єлизавета Святківська, координаторка Комітету з питань євроінтеграції Спілки молочних підприємств України
Зараз у зоні ризику сухе молоко, суха сироватка та масло, останні два тижні ціни на ці продукти знижуються. Експорт був майже відсутній через невизначеність подальших умов співпраці.
Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА)
Коли два року тому Польща створила перепони для українських експортерів замороженої малини, то вона пішла до інших країн ЄС. Хоча фактично польські імпортери заробляли на малині більше, ніж українські виробники. Зараз так само, з появою європейських мит ягоди прямуватимуть на нові ринки. При цьому проблеми будуть у виробників сировини.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Європейські переробники також заробляють на українській сировині, реекспортуючи її у вигляді товарів із доданою вартістю на треті ринки. До того ж українська продукція виробляється за нормами та стандартами ЄС, і виробники роблять усе можливе, щоб відповідати їм з 2016 року.