Ключовим ринком збуту української агропродукції в Африці є Єгипет, інші важливі — Лівія, Алжир, Туніс.
Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua.
Він зазначив, що Єгипет традиційно купує найбільше на континенті української пшениці, входить до топ-5 імпортерів кукурудзи, іноді купує ячмінь. До війни він ввозив щорічно понад 3 млн т пшениці та кукурудзи, але з початком війни втратив лідерство.
Павло Коваль пояснює, що Україну в Єгипті частково замістила російська продукція, частково — європейських країн, зокрема Румунії та Франції. До повномасштабного вторгнення Україна була найбільшим постачальником зерна в цю країну, але 2023 року ця частка скоротилась до 12%, а російська ж частка збільшилась майже до 70%. У 2024 році ситуація для України покращується, однак досі не досягла довоєнного рівня.
Водночас експертка з аграрних питань Ольга Трофімцева зауважила, що за останній рік на африканському напрямку значно активізувались українські дипломати та МЗС, проте про нові проривні контракти поки що говорити зарано. Дійсно, Україна постійно проводить спільні заходи з країнами Африки, встановлюються нові контакти B2B, адже без цього діалогу український бізнес випаде з ринків, на яких демпінгує росія.
На її думку, українські торгові відносини з Африкою — це робота в довгу як з погляду експорту, так і з боку зменшення залежності африканських країн від імпортного продовольства.
«Україна може не лише експортувати агропродукцію до Африки, а і стати партнером у розвитку технологій на континенті, щоб вони самостійно вирощували і переробляли зерно у спільних проєктах з нашим бізнесом», — вважає Трофімцева.