Уряд кардинально змінив правила експорту для ОПК
Україна запроваджує спрощений механізм експорту вітчизняного озброєння та військових технологій для країн-партнерів. Нова модель дозволить скоротити термін розгляду заявок від виробників утричі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяви секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова, прем'єр-міністерки Юлії Свириденко та міністра оборони Михайла Федорова.
Що передбачає Fast Track
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка запускає спеціальний контрольований механізм експорту для українських виробників. Спрощена процедура діятиме для поставок до країн, з якими підписано угоди у форматі Drone Deal, а її головна зміна – скорочення терміну розгляду заявок з 90 до 30 днів.
Як зазначив Умєров, у стандартних випадках рішення ухвалюватиметься без обов'язкового розгляду Міжвідомчою комісією.
"Ми скорочуємо строки, але не зменшуємо контроль. Це рішення дозволить українським виробникам працювати швидше, а державі – зберігати всі необхідні запобіжники для захисту національної безпеки", – наголосив Умєров.
Головні правила та обмеження
Новий механізм діятиме протягом воєнного стану та поширюватиметься на передачу озброєння вартістю від 15 млн гривень (для комплектуючих це обмеження не діє).
МЗС формуватиме перелік держав-партнерів, а Міноборони щоквартально оновлюватиме список критичних товарів, для яких спрощена процедура не застосовуватиметься через загрозу нацбезпеці.
Окрім цього, уряд заклав фінансові запобіжники для розвитку власного оборонно-промислового комплексу.
За словами Свириденко, частина прибутку від міжнародних контрактів залишатиметься в країні.
"20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% – від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК", – заявила Свириденко.
Також держава захищатиме інтелектуальну власність – технології передаватимуться без відчуження прав, а реекспорт третім сторонам можливий лише за письмової згодою України.
Якщо ж вироблена за українськими технологіями продукція продаватиметься далі, 20% її вартості надійде до нашого держбюджету.
Пріоритет – Сили оборони
Безумовним пріоритетом залишається забезпечення українського війська. Виробник зможе експортувати продукцію лише за умови, якщо доведе спроможність одночасно виконувати державний та експортний контракти.
У дозволі відмовлять, якщо Міноборони чи інший держзамовник планує закупити ці товари для фронту.
Міністр оборони Федоров підкреслив, що прозорі правила допоможуть масштабувати внутрішній defense tech.
"Наше завдання – створити умови, за яких українські виробники зможуть масштабувати виробництво, відкривати нові ринки та залучати міжнародні інвестиції, не втрачаючи пріоритету забезпечення Сил оборони", – повідомив Федоров.
Що таке Drone Deals
Нагадаємо, Україна активно розвиває інструмент "дрон-дипломатки", укладаючи з міжнародними партнерами спеціальні угоди у сфері безпілотних технологій – Drone Deals.
Цей формат передбачає не лише експорт готового озброєння, а й масштабний обмін технологіями, залучення фінансування, спільні оборонні інновації та підготовку фахівців. Наразі інтерес до таких угод виявили вже близько 20 країн світу, для кожної з яких Київ пропонує індивідуальні умови співпраці.
Першою європейською державою, яка юридично зафіксувала запуск Drone Deal з Україною, стала Литва. Згодом до цієї оборонної мережі долучилася ще одна балтійська країна -Латвія офіційно стала шостим учасником ініціативи Drone Deal та підписала відповідний документ під час переговорів із українською стороною.
Окрім того, Київ ще з минулого року веде складні переговори про масштабну п'ятирічну угоду вартістю 50 мільярдів доларів зі Сполученими Штатами Америки, яка передбачає виробництво мільйонів безпілотників на рік та американські інвестиції.
Докладніше про те, хто купує українські БПЛА під час війни, як влаштовані секретні контракти і що цей бартер дасть нашій державі, читайте в матеріалі РБК-Україна "Дрон-дипломатія". Як Україна запускає експорт зброї через Drone Deals та що це дасть.