М'ясо птиці — серед основних статей українського аграрного експорту в світі та на ринок ЄС. 2023 року близько 41% (173,2 тис. т) від загального обсягу українського експорту м'яса птиці було поставлено до ЄС. Нідерланди (58,9%) та Словаччина (31%) були ключовими імпортерами цієї продукції. Також українська курятина є на ринках Саудівської Аравії (27,3%) та Туреччини (9,2%).
Водночас ЄС є найбільшим світовим виробником (11,6 млн т) та експортером (1,8 млн т у 2023 році) продукції птахівництва.
Історично м'ясо птиці у Європі є чутливим продуктом для її аграрного сектору. Тож з моменту запровадження автономних торговельних преференцій ЄС для України в червні 2022 року, які були покликані підтримати українську економіку під час війни та повністю лібералізували доступ української агрохарчової продукції, зокрема і м’яса птиці, на ринок Євросоюзу, це викликало занепокоєння з боку місцевих виробників.
Який насправді вплив українського сектору птахівництва на ринок ЄС? Яким буде експорт м’яса птиці з України до ЄС після закінчення терміну дії поточного пакету АТМ у червні 2025 року? Цим та іншим питанням була присвячена чергова онлайн-дискусія асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Загроза дешевого імпорту
Заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC) Пол-Анрі Лава вважає, що виробництво української птиці дешевше за собівартістю на 30-40%, ніж у Європі, завдяки дешевим кормам, що складають 70% виробничих витрат у птахівництві. Тому європейці очікували навали дешевої курятини з України.
Пол-Анрі Лава, заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC)
Український імпорт вплинув на ціни, що дуже знизилися. Виник ефект снігової кулі: спочатку Польща, основний виробник курятини у ЄС, була змушена знизити ціну, щоб протистояти цій новій конкуренції, потім — Румунія та Словаччина. Мережі почали знижувати ціни і використовувати доступний імпорт з України, що може прийти у свіжому вигляді, на відміну від Бразилії чи Таїланду, звідки імпортується лише заморожена продукція. Також через загрозу необмеженого імпорту з України були заблоковані інвестиції. Тож, коли було вирішено встановити ліміт, ситуація на ринку покращилася. Отже, необмежений імпорт далі є неприпустимим.
Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції УКАБ
Ситуація змінилася, зараз вартість енергії в Україні майже зрівнялася з ЄС, вартість кормів також зросла. До того ж кількість птиці скоротилася у 2022-2023 роках, отже, навіть якщо припустити, що ми можемо виробляти доступні корми, немає кому їх згодовувати. Наприклад, вартість сої, що переважно використовується для комбікормів, стає все більш високою порівняно з ЄС. Так, у нас є можливості для переваг, але це не означає, що ми можемо їх використовувати. У підсумку вартість виробництва курятини зовсім інша. Також варто згадати соціальну складову виробництва, адже підприємства допомагають мобілізованим працівникам та членам їхніх сімей. Тож ми втрачаємо конкурентність.
Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції УКАБ
Чи дійсно українська птиця може заполонити європейський маркет? Є ціла низка обмежувальних факторів, серед яких енергія, людський ресурс, фінанси. Натомість ринок споживання курятини в Європі зростає, і це вже питання до європейських фермерів — чи зможуть вони йти в ногу з попитом, чи зможуть диверсифікуватись. Адже наразі Польща є постачальником м'яса птиці номер один у ЄС, а деякі країни залежать на понад 70% від польського м'яса птиці, можливо, це також питання продовольчої безпеки всередині.
Пол-Анрі Лава, заступник Генерального секретаря Європейської асоціації виробників м’яса птиці (AVEC)
Ми маємо 300 тис т. імпорту в ЄС із Бразилії, і комісія веде переговори з Mercosur, щоб додати 180 тис. т. Очевидно, що тут у нас є спільний інтерес, ми повинні боротися разом за те, щоб уникнути і не допустити підписання цієї угоди з Mercosur, це в наших спільних інтересах.
Ольга Шевченко, Експертка з питань безпеки харчових продуктів, ексголова Держпродспоживслужби
Це означає, що ці 14 виробників відповідають встановленим європейським стандартам і нормам. І дозвіл на експорт до Європейського Союзу не означає, що після його отримання контроль припиняється. Процес отримання дозволу був досить тривалим та багатоетапним і включав оцінку законодавства, верифікаційні візити Європейської комісії. Тож український контроль за системою виробництва продукції птахівництва відповідає рівню законодавства і стандартам ЄС. Проте, якщо в цілому говорити про національних виробників, то, крім експортерів, є дрібні та середні домогосподарства, які не мають намірів експортувати до ЄС, проте повинні відповідати в майбутньому європейським стандартам. Для цього знадобляться не лише час, людські ресурси, роз’яснювальні заходи, а й багато коштів.