При підготовці матеріалу використовувалися коментарі членів парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони – народних депутатів зі "Слуги народу" та "Голосу", а також публічні заяви чиновників та військових.
Представники і військового, і політичного керівництва вже неодноразово заявляли про проблеми з мобілізацією. З огляду на те, що всі вже більшою чи меншою мірою усвідомлюють, що війна не закінчиться завтра чи післязавтра, усі наявні прогалини та недосконалості у цій сфері не можна не вирішувати.
Наприкінці листопада голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія анонсував, що до кінця року народні депутати спільно з представниками Міністерства оборони і Генерального штабу планують розробити комплексний документ щодо процедури мобілізації та демобілізації.
"Що робити з людьми, які вже 2 роки воюють без ротації? Чому не можуть демобілізуватися інваліди 1 і 2 груп? Бійці, які пройшли полон, зараз не мають можливості демобілізуватися. Є військові з онкологічними захворюваннями, які дуже обмежено можуть виконувати завдання, і питання з ними треба юридично вирішити. Врегулювати питання з призовним віком. До кінця року за участі Міноборони і Генштабу плануємо розробити комплексний документ, який має дати відповіді на всі ці питання", – заявляв Арахамія.
На днях представник президента у Раді, член комітету з питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський розповів, що один з таких документів уже зареєстрований в парламенті. А другий – вже знаходиться на фінальній стадії погодження в Раді.
Які нові законопроекти готує Рада
Один із законопроектів, що вже був днями зареєстрований у Раді, стосується забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист (№10313). За словами Веніславського, в ньому, по-перше, визначається, яку інформацію можуть поширювати військовослужбовці, щоб не зіграти на користь ворогу. Забороняється поширювати в медіа та соцмережах дані, які дозволяють визначити розміщення військових об’єктів, частин, підрозділів та військовослужбовців під час виконання завдань, а також характер цих завдань і ресурси, залучені до їх виконання.
По-друге, у цьому документі піднімається питання речового забезпечення. По-третє, законопроект вводить відпустки для військовослужбовців при народженні дитини, яких на сьогодні немає, і відпустки до 12 місяців після поранення та лікування.
Для військовослужбовців хочуть прописати терміни відпусток (фото: GettyImages)
Крім того, в цьому законопроекті прописаний облік строку військової служби для нарахування пенсії. Якщо людина проходить військову службу в умовах воєнного стану, то в неї місяць рахується за два. Якщо бере участь у заходах щодо забезпечення територіальної цілісності та державного суверенітету – тоді місяць за три. Якщо бере безпосередню участь у бойових діях – тоді місяць за чотири. І якщо військовослужбовець перебував у полоні, куди потрапив не за своєю волею – тоді місяць за п'ять.
Плюс, за словами Веніславського, цей документ вносить зміни до дисциплінарних статутів щодо забезпечення гендерної рівності. Тобто щоби в армії були рівні можливості і для жінок, і для чоловіків.
Які зміни будуть у мобілізації
Це один із двох законопроектів, що готувався міжвідомчою робочою групою на базі профільного парламентського комітету. Другий документ "дошліфовується".
"У парламенті є міжвідомча робоча група, яку очолює Мар'яна Безугла. Зараз вони готують напрацювання змін до мобілізації. Драфт цих напрацювань надіслали в чат профільного комітету. Там розглядаються питання щодо другої вищої освіти, щодо змін у роботі ТЦК тощо", – пояснив народний депутат (фракція "Голос"), секретар оборонного комітету Роман Костенко.
Водночас його колега по комітету Федір Веніславський повідомив, що більшість позицій нового законопроекту вже напрацьовано. У ньому будуть виписані зміни "до деяких законодавчих актів, пов'язаних з удосконаленням питань мобілізації, військового обліку, проходження військової служби". У нещодавньому інтерв'ю РБК-Україна Веніславський назвав ключові зміни, які депутати планують включити до нового законопроекта.
Одна з норм – уточнюється, що таке особливий період. Це період, який настає з ухвалення рішення про проведення мобілізації і до часу демобілізації і закінчення воєнних дій.
По-друге, у цьому документі передбачається, що після введення правового режиму воєнного стану військовозобов'язані мають з'явитись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а резервісти – до відповідних військових частин.
Зміни в роботі ТЦК та повістки поштою
Депутати також планують уточнити права військовозобов'язаних і представників ТЦК під час проведення мобілізаційних заходів. Наприклад, у період правового режиму воєнного стану та оголошення загальної мобілізації військовозобов'язані, а саме – особи віком від 18 до 60 років, повинні, крім документа, що посвідчує особу, постійно мати при собі також документ про перебування на військовому обліку.
Чи не одна з найбільш резонансних норм, яку можуть включити у новий закон – можливість вручення повістки через електронну пошту та рекомендованим листом. Тобто сповіщення про надходження рекомендованого листа надходить до поштової скриньки, а уже сам лист з повісткою мають видати людині особисто в руки відповідні представники поштових служб.
"Це так звана публічна повістка. Щодо актуальності електронних поштових скриньок, у нас вже фактично діє електронний кабінет військовозобов'язаних та призовників, який буде містити усі ідентифікаційні дані. Ці норми мають спростити отримання повістки і не дозволяти людям зловживати тим, що вони нібито не отримують повістку і не порушують закон", – пояснив виданню Веніславський.
Також депутати хочуть вказати, що повістки можуть вручатися не лише представниками ТЦК, але і через органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади. Насправді, у законі вже передбачено, що ці органи мають брати участь у мобілізаційних заходах, але на практиці вони дуже часто уникають цих своїх обов'язків. Крім того, повістки зможуть вручати і представники військових адміністрацій.
Кого позбавлять відстрочки, що буде зі студентами і чи будуть мобілізовувати з 18 років
У документі парламентарі уточнюють підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Депутати хочуть закрити "лазівки" в чинному законодавстві, які використовують військовозобов'язані для зловживань.
"Наприклад, якщо на утриманні військовозобов'язаного, який підлягає мобілізації, є недієздатна або неповнолітня дитина; чоловік / дружина першої або другої групи інвалідності; інші недієздатні члени сім'ї (батько / мати – першого ступеня спорідненості) – він має право на відстрочку лише у випадку, якщо за цими особами більш нема кому з точки зору закону доглядати", – каже Веніславський.
Тобто якщо немає інших осіб, які законом уповноважені на забезпечення їхнього догляду і піклування – тоді це може бути підставою для відстрочки від мобілізації. Водночас норма щодо батьків трьох і більше неповнолітніх дітей залишається незмінною.
Крім того, ніяких змін не передбачається і щодо вікового порогу. Варто нагадати, що за законом чоловіки з 18 до 27 років підлягають призову на строкову службу. Зараз в умовах війни він не проводиться. І відповідно, особи від 18 до 27 років, які не проходили строкову службу і є призовниками, не можуть бути мобілізовані. Парламент раніше ухвалив зміни, які дозволяють мобілізувати людину, що не має військової підготовки, починаючи з 25 років. Однак президент все ще не підписав цей закон, а тому ця норма поки не набула чинності.
Чоловіків до 27 років, що не мають військового досвіду, не будуть мобілізовувати (фото: GettyImages)
Ще одна важлива норма, яку готують у Раді – це скасування відстрочки від мобілізації для тих, хто вирішив здобувати ще одну вищу освіту. Тобто особи, які після однієї вищої освіти, здобувають другу вищу освіту – того ж рівня або нижчого рівня – для них відстрочки не буде. Якщо ж людина пішла здобувати наступний рівень освіти – наприклад, після магістерського ступеня йде на аспірантуру – тоді відстрочка залишається.
Чи введуть терміни демобілізації військових і які питання залишаються невирішеними
У Раді кажуть, що цей законопроект може бути зареєстрований до кінця цього тижня. Однак дискусії щодо певних норм тексту усе ще продовжуються. Зокрема щодо демобілізації – тобто визначення строку служби, після якого військовослужбовець матиме право на звільнення. Раніше, наприкінці листопада, це питання піднімалось на Ставці верховного головнокомандувача
"Щодо демобілізації – це питання також обговорюється на рівні групи. Але в нас зараз уже є законопроект з цього питання від депутатів "Європейської солідарності". Їхній текст передбачає демобілізацію після 18 місяців і окремо звучала ідея щодо демобілізації після 36 місяців. Але основні позиції щодо демобілізації вирішує президент разом з головнокомандувачем. Тому бачення щодо демобілізації має надійти саме від них", – вважає Костенко.
За словами Веніславського, зараз питання демобілізації є найскладнішим. Він додав, що у жодній країні світу у новітній історії не застосовувалась демобілізація під час повномасштабного вторгнення.
"Але щоб дати якісь часові орієнтири для розуміння військовослужбовцям, які були мобілізовані в перші дні війни і вже більше 20 місяців перебувають в складі Збройних сил чи інших складових безпеки і оборони, перспектив, це напевно, варто зробити. Зараз продовжуються дискусії з цього питання. Є точка зору, що після 36 місяців служби особа може отримати право на демобілізацію. Але поки це питання ще до кінця в комітеті не узгоджено", – сказав представник президента в Раді.