Четвер, 25 Липня, 2024

Реклама

Якісне розміщення рекламних матеріалів на трастових ЗМІ проектах. Вигідні умови і ціни для нових замовників!

Останні новини

Загинула, евакуюючи поранених. Згадаймо бойову медикиню Анастасію Мар’янчук

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Анастасію Мар'янчук.

Анастасія народилася 3 листопада 2002 року у Києві і виросла на Троєщині, звідси й позивний. У дитинстві була тихою і доброю дівчинкою, трохи «сама по собі», згадують її знайомі. Любила аніме, відтискалася краще за хлопців і «не за віком» цікавилась гострими соціальними темами. З 12 років відвідувала вишколи «Правого сектора». Багато тренувалася, вміла швидше за хлопців розібрати автомат і вправно стріляла. Любила дітей, працювала влітку у дитячому таборі.

Вивчала японську мову і літературу у Навчально-науковому інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну взяла академічну відпустку і встала на захист України у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом переформований у 67-му окрему механізовану бригаду у складі Збройних сил України, де стала медиком Першого стрілецького батальйону.

Бойова медикиня Першого стрілецького батальйону 67-ї Окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу Анастасія Мар’янчук (Троя) фото з відкритих джерел

Була поранена і отримала контузію від пострілу танка у боях під Бахмутом, лікувалася, а після перерви повернулася до війська.

Анастасія Мар'янчук на фронті фото: батальйон «Хаммера»

Загинула Анастасія Мар'янчук у населеному пункті Часів Яр від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу, евакуюючи поранених.

«Вона була цвітом нації і мала розбудовувати нашу державу та щасливо жити у ній. У нашій пам'яті Троя залишиться доброю, щирою та відважною. Ми за неї помстимося, але рана від втрати близької людини ніколи не загоїться. Щирі співчуття рідним», – написали у Добровольчому українському корпусі.

Новина про загибель юної медикині глибоко вразила людей. У соцмережах вони діляться своїми спогадами про Анастасію.

«Я її жартома називав донечкою. Розповідав їй про чергову поїздку на фронт із концертами, а вона вчергове просилася поїхати зі мною на схід. А я відмовляв, бо куди ж? Вона ще ж дитина! А ця дитина згодом здивувала всіх. Пішла бойовим медиком до славної 67 ОМБР ДУК. Мене просто прибила звістка про її смерть на полі бою», – написав військовий волонтер Святослав Бойко.

Анастасія Мар’янчук і військовий волонтер Святослав Бойко фото: Святослав Бойко, Facebook Офіцерка ЗСУ Дана Ніка: «Помста ворогу за Трою буде неодмінно, але втрату близьких нічим не компенсуєш» фото: Дана Ніка, Facebook

«Сьогодні москалі вбили Настю… Дякую тобі за справжність, за захист і за твою допомогу нашим військовим… Світла пам'ять… Як же шкода… Мої щирі співчуття мамі, сестрі, усім, хто втратив найцінніше… Світла пам'ять, дівчинко…», – написала Інна Настенко, яка була доброю знайомою Трої.

Прощання з бойовою медикинею Троєю відбулося у Києві у Михайлівському соборі. Окрім побратимів, на прощання прийшли однокурсники Анастасії з курсу японської філології Київського національного університету.

Анастасія Мар’янчук фото: Макс Требухов Прощання із загиблими бійцями Денисом Дайнеко та Анастасією Мар’янчук у Михайлівському соборі у Києві фото: Макс Требухов

Похована бойова медикиня Анастасія Мар'янчук на Лісовому кладовищі у Києві.

У Анастасії Мар'янчук залишилися мама і сестра.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Анастасія Мар'янчук нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Анастасія Мар’янчук, позивний Троя, бойова медикиня у 67-ій окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу фото: малюнок Олени Білозерської

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

0 0 голосів
Рейтинг матеріалу
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Головне за день