Вимір відстаней до далеких об’єктів у космосі є складним завданням для астрономів. Навіть визначення відстані до наших сусідів у Всесвіті — Малої та Великої Магелланових Хмар, має певні труднощі. Однак зараз вчені починають знаходити інструменти, що дозволяють виміряти ці відстані. Один із таких інструментів — змінні цефеїди, зірки, які змінюють свою світність за певним шаблоном. Однак на цей час відомо дуже мало про фізичні властивості цефеїд, що робить їх використання як маркери відстані скрутним. Було б набагато простіше вивчити їх властивості з даними про подвійні цефеїди, проте донедавна була відома лише одна пара цефеїдів.
У новій статті, дослідники з Європи, США та Чилі представили результати вимірювань ще дев’яти подвійних цефеїдів. Це вже достатньо, щоби почати розуміти властивості цих цінних маркерів відстані.
Подібно до традиційних подвійних зірок, подвійні системи цефеїд утворюються, коли дві зірки обертаються навколо один одного. Характеристики цих систем можуть значно відрізнятися, якщо зміни яскравості двох зірок відбуваються з різною швидкістю та фазами. З’ясування, яка зірка, й у якому напрямі рухається, як щодо нас, і друг від друга, представляє певні труднощі. Спостереження цих змінних потребує тривалих періодів спостережень, і саме те, що представлено у новій статті.
Дослідники вивчили дев’ятьох кандидатів у подвійні системи цефеїд, які не були підтверджені через складність поділу цих двох зірок один від одного. Вони отримали дані з бази даних експерименту з оптичного гравітаційного лінзування (OGLE), який проводиться Варшавським університетом вже понад 30 років. Вчені підтвердили наявність двох окремих зірок у кожній із передбачуваних подвійних систем.
Вивчення цих дев’яти подвійних систем у Малій та Великій Магеллановій Хмарі та Чумацькому Шляху є першим кроком. Найближча з них, розташована в Чумацькому Шляху, є найближчою: всього в 11 кілопарсеках (близько 3000 світлових років).
Докладніше вивчення цефеїд здатне пролити світло з їхнього походження, склад і життєвий цикл. Автори статті зазначають, що це входить у рамки довгострокового проекту. Ті ж таки вчені були частиною команди, яка спочатку підтвердила наявність подвійної системи цефеїд у 2014 році. Проєкт OGLE продовжує збирати нові дані, а також проводяться дослідження, що зрештою, можливо, призведе до виявлення ще більшої кількості подвійних цефеїдів.