Звичайна бактерія, яка є однією з головних причин захворювань ясен, може відігравати значно серйознішу роль, ніж вважалося раніше. Нове дослідження свідчить, що вона потенційно здатна сприяти розвитку кальцифікації аортального клапана серця — небезпечного захворювання, яке часто потребує хірургічного втручання.
Результати роботи були представлені на науковій конференції American Heart Association Basic Cardiovascular Sciences Scientific Sessions 2026.
Дослідники зосередилися на бактерії Porphyromonas gingivalis, яка викликає запалення ясен і руйнування тканин, що підтримують зуби. Раніше її вже пов’язували із серцево-судинними захворюваннями, зокрема атеросклерозом і хронічними запальними процесами в організмі.
Цього разу науковці вивчали можливий зв’язок між цією бактерією та кальцифікуючим стенозом аортального клапана (CAVS). Це захворювання виникає через накопичення кальцію в аортальному клапані, який поступово потовщується і звужується. У результаті серцю стає дедалі важче перекачувати кров, що може призвести до болю в грудях, задишки, непритомності, серцевої недостатності та навіть передчасної смерті.
На сьогодні не існує ліків, здатних зупинити або сповільнити розвиток цієї патології. У більшості важких випадків пацієнтам доводиться замінювати пошкоджений клапан.
Під час дослідження вчені проаналізували тканини аортальних клапанів, видалених у пацієнтів під час операцій. Виявилося, що Porphyromonas gingivalis значно частіше зустрічалася саме в кальцифікованих клапанах, ніж у тканинах людей з іншими захворюваннями серця.
Щоб перевірити, чи може бактерія безпосередньо впливати на розвиток хвороби, команда провела серію експериментів на лабораторних мишах.
Тварин заражали живою бактерією, після чого дослідники спостерігали, як вона накопичується в аортальному клапані. Виявилося, що інфекція викликала активне відкладення кальцію та розвиток змін, характерних для стенозу аортального клапана. Водночас профілактичне застосування антибіотиків значно послаблювало цей ефект.
Окрему увагу науковці приділили молекулі інтерлейкін-1β (IL-1β) — одному з головних регуляторів запалення. Саме її активацію бактерія запускала у клітинах клапана. Коли дослідники генетично вимкнули цей механізм у мишей, кальцифікація та симптоми захворювання значно зменшилися, навіть попри присутність бактерії.
На думку авторів роботи, це може пояснювати, як тривале запалення ясен здатне впливати на серцеві клапани через системну запальну реакцію організму.
Втім, дослідники наголошують, що наразі мова йде лише про попередні результати. Аналіз людських тканин показав лише статистичний зв’язок, тоді як механізм розвитку хвороби був підтверджений поки що лише на тваринній моделі. Остаточно довести, що саме Porphyromonas gingivalis викликає кальцифікацію клапанів у людей, ще належить.
Зараз команда вже розпочала клінічне дослідження за участю пацієнтів, яке має перевірити, чи справді захворювання ясен підвищують ризик розвитку кальцифікуючого стенозу аортального клапана.
Фахівці підкреслюють, що незалежно від остаточних результатів роботи регулярна гігієна ротової порожнини та своєчасне лікування захворювань ясен залишаються важливою складовою не лише стоматологічного, а й загального здоров’я організму. За словами кардіологів, накопичується дедалі більше доказів того, що стан ротової порожнини безпосередньо пов’язаний із ризиком розвитку серцево-судинних захворювань.