Блискавка здавна захоплює людську уяву. Вона з’являється в міфах, релігіях і легендах різних народів — від скандинавського Тора до індійського бога Індри. В Австралії блискавка пов’язана з історіями творення світу, які збереглися в наскельному мистецтві корінних народів. Але за всією цією символікою стоїть реальне й водночас дивовижне природне явище, яке наука досі продовжує вивчати.
Що таке блискавка насправді
Якщо спростити, блискавка — це електричний розряд. У грозових хмарах постійно рухаються потоки повітря: тепле піднімається вгору, холодне опускається вниз. Усередині цих потоків краплі води та частинки льоду зіштовхуються між собою, поступово накопичуючи електричний заряд. Коли різниця між зарядами стає надто великою, електрика «проривається» крізь повітря — і ми бачимо спалах блискавки.
Світло доходить до наших очей майже миттєво, а от звук грому запізнюється. Оскільки звук поширюється приблизно зі швидкістю три секунди на кілометр, за паузою між спалахом і громом можна приблизно визначити, як далеко від вас вдарила блискавка.
Цікаво, що блискавка — не лише земне явище. Нещодавно вчені вперше зафіксували її сліди навіть на Марсі.
Основні види блискавок
На Землі найчастіше зустрічаються два типи блискавок.
Перший — внутрішньохмарна блискавка. Вона виникає всередині однієї хмари або між різними її частинами і не досягає поверхні Землі. Іноді здається, що хмара просто спалахує зсередини, ніби хтось на мить увімкнув лампу.
Другий тип — блискавка «хмара–земля». Саме вона найвідоміша і найнебезпечніша. Такий розряд виникає, коли між хмарою і поверхнею Землі накопичується велика різниця зарядів. Цей тип блискавки становить серйозну загрозу для людей, будівель і інфраструктури.
Рідкісні та незвичайні блискавки
Окрім звичних спалахів, існують і значно рідкісніші, майже фантастичні форми блискавок. Пірогенна блискавка виникає під час масштабних лісових пожеж. Потужні потоки гарячого повітря та диму можуть формувати грозові хмари, які здатні породжувати блискавки. Вони, своєю чергою, можуть спричиняти нові пожежі за десятки кілометрів від основного вогнища.
Є також так звані світлові явища верхньої атмосфери — спрайти, сині джети, ELVE та PIXIES. Вони виникають високо над грозами і виглядають надзвичайно ефектно: спрайти нагадують червоних медуз, сині джети — яскраві стовпи світла, що б’ють угору, а ELVE — великі світні кільця.
Окрема загадка — кульова блискавка. Про неї розповідають століттями, але наука досі не має однозначних доказів її існування. Деякі спостереження можуть мати цілком земні пояснення, наприклад оптичні ілюзії чи відблиски від далеких джерел світла.
Блискавка і зміна клімату
Грози, що породжують блискавки, зазвичай пов’язані з потужними купчасто-дощовими хмарами, схожими на величезні «цвітні капусти» з пласким «ковадлом» угорі. Дослідження показують, що розподіл таких гроз змінюється: у деяких регіонах їх стає менше, в інших — більше.
Тепліше повітря здатне утримувати більше вологи, а це може сприяти сильнішим грозам і, відповідно, більшій кількості блискавок. Водночас блискавки впливають на хімічний склад атмосфери, зокрема сприяють утворенню озону, який має парниковий ефект і шкодить дихальній системі людини.
Хоча блискавка не є головною причиною глобального потепління, її роль у кліматичних процесах ще потребує детального вивчення.
Природне диво, яким краще милуватися здалеку
Блискавка — це водночас небезпечне й захопливе явище. Вона формує міфи, надихає митців і змушує вчених знову й знову переглядати свої уявлення про атмосферу Землі та інших планет. Наступного разу, спостерігаючи грозу, варто пам’ятати: перед вами не просто спалах світла, а складний і дивовижний процес, який досі приховує чимало таємниць.