Багато людей починають приймати антидепресанти з очікуванням швидкого полегшення. Але реальність часто інша: перші тижні можуть супроводжуватися посиленням тривоги, проблемами зі сном і внутрішнім напруженням. Через це частина пацієнтів припиняє лікування ще до того, як з’являється терапевтичний ефект. І це виглядає парадоксально, адже зміни в хімії мозку відбуваються майже одразу.
Нове дослідження шведських науковців допомогло частково пояснити цю загадку. Вони виявили, що один і той самий препарат одночасно активує в мозку два різні типи клітин, які працюють ніби в протилежних напрямках і на різних часових шкалах.
Чому ефект з’являється не одразу
Антидепресанти, зокрема найпоширеніші інгібітори зворотного захоплення серотоніну, підвищують рівень серотоніну вже протягом перших годин. Проте клінічне покращення зазвичай настає лише через кілька тижнів або навіть місяць.
Саме цей розрив між біохімічною реакцією і реальним самопочуттям давно залишався незрозумілим для науки.
Команда нейробіологів під керівництвом Іскри Поллак Доросіч зі Стокгольмського університету дослідила ділянку мозку, яка відповідає за вироблення серотоніну — дорсальне ядро шва. Вчені застосували сучасну технологію просторової транскриптоміки, яка дозволяє “побачити”, які гени активуються в кожній окремій клітині.
Мозок виявився значно складнішим, ніж вважали
Результати здивували дослідників. Замість однорідної групи серотонінових нейронів вони виявили щонайменше шість різних типів клітин із власними функціями та розташуванням.
І головне — ці клітини по-різному реагують на антидепресанти.
Дві системи з протилежними ефектами
Одна група нейронів швидко реагує на препарат підвищенням рівня молекули продинорфіну. Вона пов’язана зі стресом і негативним емоційним станом. Саме цей ранній “сплеск” може бути причиною того, що пацієнти у перші дні почуваються гірше, ніж до лікування.
Інша група клітин активується значно повільніше — через кілька тижнів. Вона починає виробляти тиреотропін-рилізинг-гормон, який у попередніх дослідженнях пов’язували з покращенням настрою.
Фактично, один препарат запускає два процеси: короткочасний, який може посилювати тривожність, і довготривалий, що сприяє стабілізації стану.
Чому це важливо
Дослідження також показало, що антидепресанти впливають не лише на серотонінові нейрони. Уже після першої дози змінюється активність інших клітин і навіть рівень білків, пов’язаних із пластичністю мозку.
Це означає, що ефект препаратів значно складніший, ніж проста “корекція серотоніну”, як це часто пояснюють у спрощених моделях.
Що це означає для майбутнього лікування
Хоча дослідження проводилися на мишах і ще не доводять прямого зв’язку з відчуттями людини, воно відкриває нові можливості для медицини. Якщо вдасться приглушити ранню стресову реакцію нейронів або прискорити активацію “позитивного” механізму, антидепресанти можуть стати:
- легшими для початку прийому,
- швидшими за дією,
- і менш стресовими для пацієнтів.
Поки що це лише напрямок для майбутніх досліджень, але він може змінити підхід до лікування депресії в наступні роки.
Дослідження опубліковано в журналі Molecular Psychiatry.