Скарлатину довгий час вважали «завезеною» хворобою, яка потрапила до Америки разом із європейцями після подорожей Христофор Колумб. Проте нове дослідження змушує переглянути цю версію. Вчені з Італії та Великої Британії виявили сліди збудника цієї інфекції у зубі давньої мумії з території сучасної Болівія.
Рештки належали чоловікові, який жив приблизно між XIII і XIV століттями — задовго до контакту з Європою. Якщо результати аналізу ДНК правильні, це означає, що Скарлатина вже існувала серед корінних народів Америки за сотні років до прибуття європейців.
Давній слід бактерії
У центрі відкриття — бактерія Streptococcus pyogenes, яка й викликає скарлатину. Дослідники змогли знайти фрагменти її ДНК у зубі муміфікованого черепа. Попри сильну деградацію генетичного матеріалу, їм вдалося частково відновити структуру геному.
Цікаво, що цей давній штам має багато спільного з сучасними варіантами бактерії, які викликають інфекції горла. Вчені припускають, що їхні «шляхи» розійшлися приблизно 10 тисяч років тому.
Хвороба, що подорожує разом із людьми
Існує версія, що бактерія могла поширюватися разом із людськими міграціями. Перші люди потрапили до Америки через Берінгову протоку тисячі років тому, і саме цей шлях міг стати «коридором» для поширення інфекції.
Інші генетичні дослідження також свідчать, що Streptococcus pyogenes існувала в Європі та Африці ще кілька тисячоліть тому. Це означає, що людство могло боротися з цією інфекцією значно довше, ніж вважалося раніше.
Старі міфи про «завезені» хвороби
Історично такі захворювання, як скарлатина, кір чи дифтерія, часто називали «прикордонними» — тобто такими, що з’явилися в Америці разом із колонізаторами. Але нові дані поступово руйнують цю спрощену картину.
Подібні відкриття вже змінюють уявлення і про інші хвороби. Наприклад, є докази, що сифіліс міг існувати як у Європі, так і в Америці задовго до контактів між континентами. Тепер до цього списку, ймовірно, додається і скарлатина.
Як відновлюють ДНК із минулого
Робота з давньою ДНК — складний процес. Генетичний матеріал за тисячі років руйнується, і вченим доводиться буквально «збирати пазл» із крихітних фрагментів. У цьому випадку дослідники змогли використати навіть довші фрагменти ДНК, які раніше часто відкидали як можливе сучасне забруднення.
Саме ці фрагменти допомогли виявити ключові гени вірулентності — ознаки того, що бактерія дійсно могла викликати захворювання. Ймовірно, інфекція вражала горло, як і сучасні форми скарлатини.
Чому це важливо сьогодні
Хоча сьогодні Скарлатина добре лікується завдяки антибіотикам, вона все ще залишається небезпечною — особливо через зростання стійкості бактерій до ліків. У минулому ця хвороба була однією з головних причин дитячої смертності й могла призводити до ускладнень, таких як втрата слуху чи зору.
Розуміння того, звідки походить збудник і як він еволюціонував, може допомогти створити ефективніші методи лікування в майбутньому. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Communications. І вони ще раз доводять: історія хвороб значно складніша, ніж здається, а відповіді іноді ховаються у найменших деталях — навіть у зубі давньої мумії.