Предмет, який буквально звалився з небес на дах будинку Флориди, тепер вивчає NASA, щоб з’ясувати його походження. Якщо виявиться, що «залізниця» справді прилетіла з МКС, з великою ймовірністю американське аерокосмічне агентство і федеральний уряд чекає на суд.
Кілька тижнів тому залізний уламок масою майже два кілограми пробив дах двоповерхового будинку (і пройшов через два поверхи) Алехандро Отеро у Нейплсі у штаті Флорида. Домашня камера відеоспостереження Nest зафіксувала сильний шум о 14:34 за місцевим часом. За п’ять хвилин до цього, тобто о 14.29, космічне командування США спостерігало за неконтрольованим входом в атмосферу фрагмента космічного сміття з МКС. На той час об’єкт рухався над Мексиканською затокою і прямував на південний захід Флориди.
На щастя, ніхто з мешканців будинку не постраждав, але Отеро було завдано майнової шкоди «на тисячі доларів». Житель Флориди припустив, що уламок, що звалився на його будинок, є фрагментом космічного сміття. Отже, на думку домовласника, «відповідальні відомства» мають відшкодувати усі «до копійки».
Наразі залізний уламок вивчають фахівці NASA, щоб з’ясувати його походження. Поки що вони ніяк не прокоментували ситуацію. Якщо об’єкт справді належить NASA, Отеро або його страхова компанія можуть подати позов проти аерокосмічного агентства та федерального уряду. У такому разі ці відомства чекають на судові розгляди.
На думку ряду експертів, знайомих із ситуацією і чиї слова привело видання Ars Technica, фрагмент, що впав додому Отеро, частина відпрацьованих нікель-водневих акумуляторів Expose Pallet 9 (EP9) від системи живлення МКС.
Спочатку NASA планувало повернути ці батареї на японській космічній вантажівці H-II Transfer Vehicle (HTV). Однак у 2021 році через серію затримок з кораблем HTV агентство ухвалило рішення викинути акумулятори за борт МКС за допомогою роботизованої руки-маніпулятора космічної станції. Батареї займали багато місця, яке необхідно було звільнити під наукову лабораторію.
Піддон з акумуляторами загальною масою 2,6 тонни «дрейфував орбітою» протягом трьох років, поки аеродинамічний опір, нарешті, не повернув його в атмосферу. В результаті космічний сміття здійснив неконтрольований вхід у щільні шари атмосфери, де мав згоріти. NASA навмисно ухвалило це рішення після ретельного аналізу та переконавшись у безпеці такого польоту.
Батареї Expose Pallet 9 стали найпотужнішим об’єктом, коли-небудь скинутим із МКС. Утилізація використаного чи непотрібного обладнання у такий спосіб — звичайна практика, оскільки найчастіше ці системи практично повністю згоряють в атмосфері Землі, досить рідко від них залишаються уламки, які можуть впасти на Землю. Якщо це відбувається, то в більшості випадків фрагменти падають в океан.
Дев’ятого березня представники NASA повідомили про повторний вхід в атмосферу піддону з батареями та про те, що він згорів. Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США відзначило, що уламки космічного сміття навряд чи досягнуть поверхні Землі.
Проте деякі експерти у сфері космонавтики тоді не погодились із заявою NASA. На думку фахівців, від 20 до 40 відсотків маси великого космічного об’єкта, надісланого на Землю, може досягти поверхні. Точне відсоткове співвідношення залежить від конструкції, але нікель-водневі акумулятори Expose Pallet 9 виготовлені з металів високої густини, тому деякі частини батарей могли пережити «високотемпературний апокаліпсис» в атмосфері.
Європейське космічне агентство (ESA) також визнало, що деякі фрагменти сміття з МКС можуть досягти поверхні Землі. Якщо NASA підтвердить, що уламок, який у березні 2024 року впав на будинок Отеро, прилетів із МКС, це буде не перша ситуація, пов’язана з пошкодженням майна внаслідок падіння об’єкта з орбіти.
Люди, хоч і нечасто, але знаходять фрагменти космічного сміття зазвичай у полях або на березі (їх викидають хвилі). Зрідка трапляється, щоб уламки впали на конструкцію або поранили людину. Під час падіння космічного сміття ще ніхто не загинув. За даними ESA, ризик того, що протягом року космічне сміття може травмувати людину, становить менше одного випадку на 100 мільярдів.
Проте за всю історію космонавтики дослідники фіксували кілька випадків ушкоджень приватних володінь, а також травм, завданих об’єктами, що впали з орбіти. Так, у 1969 році уламок радянського космічного корабля потрапив у невелике японське судно біля узбережжя Сибіру, поранивши п’ятьох людей. 1997-го в плече мешканки штату Оклахома Лотті Вільямс врізався невеликий шматок невідомого матеріалу, який згодом експерти пов’язали з уламком щаблі американської ракети-носія Delta II. 2003 року 30-сантиметровий металевий кронштейн з човника «Колумбія» пробив дах кабінету стоматолога в Техасі.
У 2020 році відбулося неконтрольоване сходження з орбіти щаблі китайської ракети «Чанчжен-5». Її уламки впали на поселення в африканській республіці Кот-д’Івуар. Ніхто не постраждав.